Омріяні житлові сертифікати: шанс на новий дім або чергове випробування для переселенців

26 Лютого, 2026  
4527
26 Лютого, 2026  
4527

Після повномасштабного вторгнення рф десятки тисяч українських родин втратили житло в зоні бойових дій. Держава відреагувала, запровадивши механізм реальної компенсації. Житлові сертифікати у межах програми «єВідновлення» дають змогу придбати нову оселю замість зруйнованої. Формально це дієвий інструмент швидкого вирішення житлової проблеми для вимушених переселенців. Але на практиці люди стикаються з низкою труднощів. Про те, наскільки важко їх здолати, ми попросили розповісти чотирьох мешканок Мирнограда та Покровського району, які щойно завершили тривалий процес пошуку і придбання нової оселі за допомогою житлового сертифіката.

Житлові сертифікати єВідновлення для переселенців

Варто зазначити, що Мирноградська громада тримає лідируючі позиції у Донецькій області за кількістю виданих житлових сертифікатів. Детальною й актуальною статистикою з цього питання нещодавно поділилася заступник начальника Мирноградської військової адміністрації Лариса Саділіані.

За словами Лариси Романівни, станом на середину лютого з 513 багатоквартирних будинків на території громади 136 визнані зруйнованими. Це 26,5% від загальної кількості багатоквартирних будинків. Що стосується приватного сектору, то тут статистика більш стримана – серед більше ніж 9000 приватних будинків у громаді визнані зруйнованими біля 12%. Усього вже сформовано більше ніж 2500 житлових сертифікатів на загальну суму біля 3 млрд гривень.

Військова адміністрація не має офіційних даних щодо того скільки людей після отримання сертифікату вже змогли придбати нове житло. Але про те, що процес іде досить активно, свідчить активність у соцмережах. Люди шукають можливості, щоб скористатися сертифікатом. Нажаль, для багатьох це не є простим завданням. Причин тому кілька.

Перш за все, це не співпадіння між сумою отриманого сертифіката та реальною ринковою ціною на житло. Як доводить практика, середня сума житлового сертифіката часто не відповідає реальній вартості житла на ринку, особливо у великих містах або регіонах з високим попитом. Розмір компенсації визначається на підставі нормативної вартості квадратного метра і площі зруйнованого житла. Однак ринок нерухомості у регіонах, куди масово переїхали ВПО, значно дорожчий.

Придбати нове житло за житловий сертифікат

У передмісті Києва чи в обласних центрах ціни часто перевищують суму сертифіката. Родини змушені або шукати житло меншої площі, або додавати власні кошти. Для багатьох це означає великий кредит або повне вичерпання заощаджень. На практиці у регіонах з високим попитом сертифікат покриває повну вартість квартири лише у невеликих населених пунктах.

Зрозуміло, що більшість переселенців прагне залишитися у великих містах із роботою та розвиненою інфраструктурою. Але у підсумку частина родин змінює плани та переїжджає до менших громад, де ціни нижчі. Це означає новий етап адаптації – пошук роботи, шкіл, медичних послуг.

Як розповіла нам мешканка Покровського району Ірина, після отримання сертифіката на початку року вона вже півтора місяця не може знайти підходящий варіант.

- Наша родина усе життя прожила у власному будинку. Після того, як ворог його зруйнував і ми отримали довгоочікуваний сертифікат, вирішили, що хочемо і надалі жити у власному будинку. Однак швидко зрозуміли: придбати будинок в обласних центрах (Одесі, Дніпрі), не кажучи вже про більш віддалені від зони бойових дій міста Західної України, ми не зможемо через високі ціни.

Тому наразі активно шукаємо нове житло у передмістях і більш периферійних громадах на території Вінницької, Кіровоградської, Одеської областей. Але і там варіантів дуже небагато. За номінал сертифіката важко знайти будинок, який хоча б віддалено був схожий на затишне й облаштоване житло, яке ми мали на Донеччині.

Друга вагома причина, про яку говорили усі опитані нами мирноградці – це ризики для продавця нерухомості, які виникають через механізм отримання коштів від держави. Сам механізм транзакції за сертифікатом передбачає, що кошти надходять на рахунок продавця лише після оформлення угоди та нотаріального посвідчення.

По суті, житло переходить у власність володаря житлового сертифіката авансом. Через це значна частина потенційних продавців нерухомості не бажають укладати договори у межах програми «єВідновлення». Для власників сертифікатів це суттєво обмежує пошук можливих варіантів, бо продавці побоюються затримок бюджетних виплат або складної процедури перерахування коштів. Багато хто віддає перевагу розрахунку «живими» грошима.

Третя причина – обмежений термін резервування коштів. Після бронювання коштів під сертифікат у «Дії» переселенцю дається 30 календарних днів на укладення угоди купівлі-продажу об’єкта. Якщо угоду не укладено вчасно, резерв коштів скасовується, і людині доводиться починати процес заново. Для родин, які паралельно орендують житло, працюють або доглядають дітей, це створює додатковий психологічний тиск. Процес пошуку квартири часто затягується через бюрократичні перевірки та переговори з продавцями.

Мешканка Мирнограда Вікторія з жахом згадує процес придбання нового житла через сертифікат саме через шалений тиск і обмаль часу.

- Коли ти починаєш шукати житло, то одразу зіштовхуєшся з кількома викликами. Фінансовими й організаційними перш за все. Ти, вибачте, «голий-босий» після втрати житла та майна приїздиш у чуже місто. Тобі одразу потрібно орендувати тимчасове житло, щоб знайти варіанти й оформити угоду.

Зв’язатися з власниками житла нереально, ринок нерухомості працює через ріелторів. Вони ж не зацікавлені допомагати тобі у пошуках, поки ти не забронюєш кошти на сертифікат. А як тільки ти це зробив, у тебе вмикається відлік часу. Насправді 30 днів – це мало для такого процесу як пошук і придбання нового житла через сертифікат.

Чим більше часу проходить з моменту бронювання коштів, тим більше ти передивляєшся усі можливі варіанти і у підсумку, аби не втратити заброньовані кошти, вимушений погоджуватися на більш-менш прийнятний варіант. Тобто ти береш не те що хотів би, а те, що пропонує ринок. У мене було саме так.

Четверта причина – це відсутність коштів у ВПО на сплату послуг з оформлення угоди й оплати посередників у вигляді агентств нерухомості.

Усі опитані нами мирноградці, які вже здолали непростий шлях придбання житла за рахунок сертифіката, наголошують: оформити угоду без посередників у вигляді ріелторів просто нереально. Агентства контролюють ринок в обласних і регіональних центрах. Вони беруть на себе роботу зі страхами продавців щодо отримання грошей від держави вже після нотаріального укладання угоди, супроводжують і заспокоюють. Також вони виконують низку підготовчих дій, які переселенцям на новій для них території фізично важко виконати. У цьому допомога ріелторів цілком зрозуміла. Питання викликають суми, які агентства нерухомості вимагають за такі послуги з людей, які втратили усе у зоні бойових дій.

Так, мешканка Мирнограда Олена, яка днями завершила процес придбання будинку у Дніпрі, зазначає, що не уявляє, як саме вона б змогла організувати процес купівлі квартири за сертифікатом без допомоги агентства нерухомості.

- Ми одразу уклали договір з місцевим агентством нерухомості. Його очолює вимушений переселенець, тому ніяких питань щодо якості їх роботи у мене немає. Єдине – вартість послуг завелика. За послуги агентству ми сплатили більше двох тисяч доларів. Плюс послуги нотаріусу при укладанні угоди. Вони теж недешеві.

Наша родина знайшла ці кошти. Але я не розумію, де такі гроші знайде літня людина або одинока людина 65+, наприклад. Сама вона з процесом не розбереться, продавця не знайде, а фінансів на оформлення та послуги посередників у неї не буде. Погано, що держава про це не подбала.

Якщо вже ринок нерухомості у країні працює через велику кількість посередників, то логічно було б передбачити певні додаткові кошти до сертифіката, щоб вимушений переселенець, який втратив усе, мав змогу цей сертифікат врешті-решт реалізувати.

П’ята причина та додатковий виклик – це адміністративні та документальні бар’єри.
Процес оформлення сертифіката та компенсації потребує правильно поданих документів, підтвердження зруйнування житла і проходження комісії. У переселенців, які не мали повного пакета паперів, можуть виникати труднощі з доказом права власності або зі своєчасним оформленням документів. Сам процес оформлення досить бюрократизований, вимагає часу та фінансів.

Вимушена переселенка з Мирнограда Наталія разом з рідними нещодавно придбала квартиру за житловим сертифікатом в Одесі. Коштів сертифіката на придбання квартири у нормальному стані не вистачало. Тому родина була змушена позичати, аби додати коштів до сертифіката, і продавець отримав усю бажану суму. Те, що доведеться знаходити ще окремо 3 тисячі доларів на оплату роботи ріелторів і нотаріуса, стало ще одним неприємним фінансовим викликом.

- Коли ти розпочинаєш процес пошуку нового житла, у тебе швидко зникає уявлення, що ти можеш впоратися з цим сам у незнайомому місті. Теоретично тобі ніби ніщо не заважає самому знайти квартиру чи дім, переконати продавця чекати гроші від держави після оформлення угоди, знайти нотаріуса, який працює з державними програмами та розуміється на нюансах. Але на практиці ти дуже швидко розумієш: навіть елементарну довідку про відсутність заборгованості за сплату комунальних послуг ти будеш чекати довго. А оформлення угоди обмежене у часі. Тобі ще потрібно працювати, за щось жити і сплачувати оренду. Плюс ти повинен витрати сили на те, щоб офіційно нотаріально відмовитись від своєї зруйнованої власності у зоні бойових дій. Це додатковий час і гроші. Не розумію, навіщо це взагалі.

За свої послуги ріелтори вимагають від 5 до 10% від суми сертифіката. І ти вимушений погоджуватися, шукати ці додаткові кошти. Бо інших варіантів отримати хоч якесь житло у цій війні у тебе просто немає. Добре, якщо людина не одинока, має родину чи друзів, які здатні допомогти. У цій ситуації що робити літнім людям з їх «смішними» пенсіями, узагалі не уявляю.

До інших складнощів можна віднести законодавчі обмеження на відчуження придбаного житла. Нерухомість, придбана за сертифікатом, має обмеження на продаж або передачу протягом п’яти років. Також інколи ВПО скаржаться на фактичний дефіцит коштів або затримки виплат за сертифікатом. Тобто житловий сертифікат формально виданий, але на відповідному рахунку немає достатньо грошей із держбюджету для реальної оплати житла. Це призводить до того, що люди отримують сертифікат, але не можуть ним скористатися вчасно.

Лишається сподіватися, що держава поступово вдосконалить механізм компенсації за житловими сертифікатами, розширить дію програми на окуповані території, передбачить додаткові кошти на послуги з оформлення і спростить цифрові процедури. А поки мирноградці активно взаємодіють між собою, обмінюються досвідом і доброю порадою допомагають один одному стати власниками нового житла.

Максим ЗАБЄЛЯ

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Посилення стійкості українських медіа», який реалізується Фондом Ірондель (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity). Висловлені погляди є виключно поглядами авторів і не обов’язково відображають позицію ФОНДУ ІРОНДЕЛЬ або IRMI.

Недавні записи

Рекомендовані публікації

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов'язково відображають офіційну позицію партнерів програми.
Підписатися на нас
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Рідне місто. Мирноград».

Матеріали, позначені знаком ®, публікуються на правах реклами.



© 2026. «Рідне місто. Мирноград»
eyetagclockmagnifiercrossmenuchevron-down