У південній частині країни, між Роттердамом і Гаагою, на річці Схі розташований один з найстаріших населених пунктів Нідерландів, місто кольорів, які втілені у прапорі країни. Це Делфт. Щодо кольорів, то білий та голубий – це кераміка, яку виготовляють у Делфті, і яка відома на увесь світ, а червоний – колір крові, яка червоніла на площі після вбивства Вільгельма І Оранського, національного героя країни. Саме це місто засновник і понині правлячої династії королівства Нідерландів зробив своєю штаб-квартирою, саме тут він його було вбито у 1584 році та поховано у церкві, розташованій у центрі міста. З того часу церква вважається родинною усипальницею королів.
На мапі країни це місто існує з початку ХІ століття. Наразі місто є одним з найважливіших наукових центрів країни, у Делфтському технологічному університеті навчаються студенти з усього світу. Туристи відвідують місто у гонитві за естетичними вподобаннями, проникливим історичним духом, знайомством із традиціями цієї чудової країни. А ще Делфт – це пивоваріння, виробництво фаянсу, музеї та храми, одна з найкрасивіших у Європі ринкова площа й усе, що нам відомо про талановитого голландського майстра живопису ХVІІ століття Яна Вермеєра. Його славнозвісні картини «Молочниця» та «Дівчина з перлинною сережкою» відомі кожному знавцю та любителю мистецтва.
Отже, наша екскурсія містом почалася з Принсенгофу, або палацу принца. Розташований він майже поруч із залізничним вокзалом. Саме тут, у монастирській будівлі Святої Агати, яка була побудована близько 1400 року, оселився у другій половині ХVІ століття Вільгельм І Оранський. Невдовзі оселя стала його резиденцією. Саме тут він розробляв плани боротьби з Іспанією. Адже Вільгельм був губернатором голландських провінцій на півдні та виступав за об’єднання земель супротив волі Філіпа ІІ, іспанського короля, який на той час був володарем цих територій. Зрозуміло, завдяки таким поглядам Вільгельм втратив підтримку знаті, але мав шалений успіх у місцевого населення. Протистояння завершилося трагедією.

Саме у Присенхофі Вільгельма І Оранського було вбито релігійним фанатиком, агентом іспанського двору Бальтазаром Жераром. Усі три постріли виявилися смертельними. Жерар спробував втекти, але його схопили та посадили у вежу ратуші. Невдовзі Бальтазара Жерара було страчено. До речі, і нині стоїть будівля на той час готелю, в якому зупинявся Бальтазар. Наразі тут розташовано чудовий магазин хлібо-булочних виробів. Але нідерландці поважають історію, тому на стінах будівлі зображені малюнки, які відтворюють події давньої історії.
А на стіні у вежі ратуші, повз сходи, які ведуть у покої Вільгельма – наразі він має назву Зала смерті – і сьогодні можна розгледіти відбитки куль, якими було вбито принца. Музей також варто відвідати, щоб насолодитися витворами мистецтва: картин і кераміки XVI та XVII століть. У парку, який оточує Принсенгоф, розташована чудова лава, зроблена зі шматочків біло-голубого фаянсу. Фаянс – це ще одна візитівка Делфту. У місті працюють кілька заводів з виробництва кераміки. Найбільш відомим є De Candelaer, на территорії якого є музей. Тут усі охочі можуть ознайомитися з технологією виробництва фаянсу та придбати сувенір на пам'ять.
До речі, поштовхом до розвитку виробництва кераміки у Нідерландах стала війна. З одного боку, війна – не душе зручний час для розвитку, з іншого – усе має своє пояснення. Знатні родини звикли користуватися у побуті вишуканими виробами з китайського фарфору, але війна розірвала торговельні шляхи. І тоді народні майстри почали експериментувати з керамікою у пошуку аналогів синьо-білим виробам з Китаю. Так і виник делфтський фаянс. Спочатку масово випускали плитку для стін і печей, потім – столовий та декоративний посуд. Не забули майстри і про декор. Поруч із китайськими малюнками з’являлися вироби з традиційними голландськими пейзажами, біблійськими сюжетами, квітковими композиціями.
Зараз витвори гончарного мистецтва можна придбати під час щорічного ярмарку, який відбувається на ринковій площі Гроте Маркт. Площа вважається однією з найбільших і найкращих у сучасній Європі. Її розмір – 120 м на 50 м. на площі розташовані кілька красивих історичних пам’яток архітектури. По-перше, це Делфтська ратуша – будівля міської ради, яка збудована на початку ХІІІ століття. Це велична кам’яна споруда з вежею, яка вісім століть тому слугувала в’язницею. У XVI столітті вежу прикрасив годинник, його чотири циферблати «дивляться» у різні боки світу. Саме у цій вежі у 1584 році очікував на вирок Бальтазар Жерар – вбивця принца Вильгельма І Оранського. Стара вежа пережила кілька великих міських пожеж. Руйнівною для неї виявилася пожежа 1618 року, тоді будівля вигоріла вщент, зберіглася лише вежа в’язниці. Нова споруда була побудована у 1620 році. Вежа в’язниці вдало «вписалася» в архітектурний ансамбль і вважається найстарішою будівлею міста Делфта.
Ринкову площу оточують характерні для голландців будинки, багато з них занесені до переліку історичних пам’яток архітектури. Зараз тут розміщені ресторани та магазини. Також на Ринковій площі розташована Нова церква – прекрасна та дуже велична будівля, її вежа сягає у висоту 108 м і вважається другою за висотою будівлею Нідерландів. (Найвищою у країні вважається вежа Залмхавен у Роттердамі. Її висота – 215 м). Церква є усипальницею представників оранської династії. До речі, кожен бажаючий може піднятися на дзвіницю і побачити Делфт з висоти пташиного польоту. Також із майданчика на дзвіниці можна побачити Гаагу та Роттердам з найвищим у країні шпилем вежі Залмхавен.
Поруч із Ринковою площею знаходиться Kunstwacht, або Сине серце – сучасна композиція, яка також вважається символом міста. Також у Делфті розташований один з найстаріших млинів країни – De Roos. На цьому місці він працює з XIV століття.

Ще одна візитівка Делфта – Стара церква – Oude Kerk. Це готична церква, яка була побудована у 1246 році. У XIV столітті до неї була добудована дзвіниця висотою 75 м, яка зараз має нахил близько 2 м – така собі місцева Пізанська вежа. У будівлі розташовані і працюють три органи, кожен має свій унікальний голос. Головний музичний інструмент датується 1857 роком, має 41 голос і 2580 труб. Стара церква є усипальницею багатьох відомих голландців. Серед них художник Ян Вермеєр, винахідник мікроскопу Левенгук. У центрі Ринкової площі стоїть пам’ятник Гуго Гроцію – уродженцю Делфта, який відомий нам як засновник міжнародного права.

Містом тече один з найстаріших у країні канал Voldersgracht. Він був споруджений у XIV столітті. У перекладі назва каналу означає «канал сукновальщиків», адже у середньовіччі робітники використовували воду каналу для обробки вовни. Точно кажучи, це напівканал, адже з одного боку повз нього проходить дорога, з іншого – розташовані будинки. Цікаво, що підлога жилих приміщень знаходиться значно нижче рівня води.
А ще Делфт – батьківщина одного з відомих голландських художників періоду «золотого століття» – Яна Вермеєра. Він жив і працював у XVII столітті і вважається найбільш значимим після Рембрандта художником голландського барокко. Його твори відображають майстерну гру зі світлом. У місті встановлені так звані «Кубы Вермеєра», на них розташовані найвідоміші його полотна – «Вид Делфта», «Молочниця» та «Дівчина з перлинною сережкою». Також у місті є музей художника Vermeer Centrum. В одному з будинків, де він мешкав, зберіглася «недільна кімната», саме тут він приймав гостей. Також місцеві залюбки покажуть вам ще два будинки, розташовані на Риноквій площі, в яких він мешкав у різні періоди свого життя. Художник встиг створити лише 36 картин, у рідному місті немає жодного оригіналу, лише копії.
Отже, у Делфті неможливо сумувати. Безліч заходів, музеїв, церков і пам’яток історії дозволять вам доєднатися до давнини, відчути себе мандрівником крізь час і Всесвіт. Якщо зголодніли – до ваших послуг атмосферні кав’ярні та ресторани уздовж каналу.
У день нашої екскурсії на Ринковій площі Делфта розгорнувся так званий «Блошиний ринок». Очі розбігалися від товарів, виставлених на ятках. Різноманітний посуд будь-якого кольору на будь-який смак, витвори зі скла, колекція платівок, працюючі патефони, фігурки Людини-павука – товар задовольнить усіх, хто цінує історію та сучасність. Природнє поєднання цих двох понять – це і є Делфт.
Олена НОВІКОВА.
Далі буде.
