Записки вимушеної переселенки. Частина 10

Історія розвитку цивілізації подарувала нам безліч символів, які зрозумілі кожній людині, яка мешкає на планеті Земля. Наприклад, вимовляєш Біг-Бен – і одразу розумієш, що потрапив до Великої Британії, мрієш про Колізей – і планує подорож до Італії, а лише подумки уявляєш Венецію – одразу на думку спадають костюми для карнавалу або хоробрі гондольєри.

Будь-яка держава мріє про власну неповторну Венецію. В нашій країні також є своя. Це населений пункт Вилково на Одещині. Місто на воді мають і Нідерланди. Це практично казкове селище Гітхорн (Giethoorn). Розташована вона у північній частині країни, і нідерландці називають цей населений пункт голландською Венецією. І мають право. Адже пересуватися тут можливо або велосипедом, або на човні чи катері – жодного автомобільного шляху тут немає. На околиці селища розташований один-єдиний майданчик для паркування автівок, саме тут місцеві мешканці залишають власні автівки. Тут також зупиняються туристичні автобуси. А далі – лише пішки, човном або велосипедом.

Старовинне селище Гітхорн має дуже довгу історію. Згідно з літописами, у середньовіччі на цих землях мешкали голландці, які перебралися з півдня. Переселенці зрозуміли, що земля тут майже начинена торфом, саме його новітні мешканці й почали видобувати. Невдовзі майже поруч із домівками почали утворюватися глибокі траншеї, які згодом наповнювалися ґрунтовою водою – так виникли канали, в врешті-решт – і сама голландська північна Венеція. Повз берегів тут розташовані майже казкові будиночки під дахом з очерету.

Традиційний нідерландський будинок із солом'яним дахом на березі каналу в мальовничому селі Гітхорн. Подвір'я прикрашене пишними кущами квітучих гортензій.
Традиційний нідерландський будинок із солом'яним дахом на березі каналу в мальовничому селі Гітхорн. Подвір'я прикрашене пишними кущами квітучих гортензій.

Також з офіційних джерел відомо, що на мапі Нідерландів це поселення датується ХIII століттям. Упродовж кількох століть населення тут займалося звичним господарством – розводили худобу, з молока робили сир, і видобували торф. І так спокійно жили собі нідерландці у Гітхорні практично до середини минулого століття. «Нове життя» у селищі почалося у 1958 році. Саме тоді нідерландський режисер Берт Ханстра вирішив у цій місцевості знімати свій черговий фільм – комедію «Фанфари». На екрані незвична місцевість вийшла настільки привабливою, що дуже швидко перетворило її у туристичну мекку.

До речі, звичних для Нідерландів визначних пам’яток архітектури або мистецтва у селищі немає. Візитівка Гітхорну – сама місцевість. Сучасні будиночки під дахом із соломи дуже привабливі. Й усі абсолютно різні. А мешканці «сперечаються» тут один перед одним у ландшафтному дизайні. У місцевому музеї ми дізналися, що солом’яні дахи – це повага до історії. Насправді дахи тут роблять із сучасних матеріалів, а зверху декорують соломою або осокою, яку заготовляють на місцевих озерах.

У Гітхорні дуже багато зелених насаджень, і абсолютно відсутні паркани. Будиночки з’єднані між собою дерев’яними містками. Їх тут аж 180! І теж усі вони різні: деякі – частина вулиці, інші – практично вхід у дім, у цьому випадку вони оснащені маленькими воротами.

Населення Гітхорну складає близько трьох тисяч осіб. Практично усі мешканці знайомі між собою і вже звикли до того, що їх особисте життя майже щодня відбувається під прискіпливим поглядом туристів з усього світу. Пересуваються по місцевості на човнах – звичайних і моторних – байдарках і катерах. Будь-який засіб туристи можуть орендувати, замовити водія теж можливо. Ціна прогулянки залежить від вибраного виду транспорту і кількості годин.

Спокійний канал у селі Гітхорн (Нідерланди). Пришвартовані човни, зелені береги та традиційна архітектура створюють атмосферу справжньої казки.
Спокійний канал у селі Гітхорн (Нідерланди). Пришвартовані човни, зелені береги та традиційна архітектура створюють атмосферу справжньої казки.

Рух каналами тут регламентується як на автошляху, є світлофори, полоси руху, поліцейський патруль. Утім, якщо ви вирішили орендувати човен самостійно, вимагати водійське посвідчення у вас не будуть, і рятувальними засобами не забезпечать – лише матимете телефон станції, де оформили оренду. Глибина каналів – від 1 до 2 метрів, але озеро, до якого вони сходяться – досить глибоке. Уздовж каналів прокладені велосипедні доріжки, отже тим, хто пасує перед водою, може скористатися прогулянкою на залізному коні. Велосипед тут також можна орендувати. Довжина селища – близько 6 км. До речі, будинки тут майже не продаються, вони переходять у спадок. А якщо виникне у будь-кого з місцевих думка позбутися майна – ціна на нього буде захмарною навіть для Нідерландів. Отже, «чужаків» тут не люблять, така собі «закрита» туристична місцевість.

На території селища працюють три музеї. Це «'t Olde Maat Uus» – старовинний будинок із середньовіччя з меблями тієї епохи; музей «De Oude Aarde» («Стара Земля») – чудова експозиция, на якій представлені мінерали та коштовне каміння; і Gloria Maris Schelpengalerie – маленький, але дуже затишний магазин, де ви можете придбати корали, мушлі або вироби з перламутру.

Музей-ферма 't Olde Maat Uus у селі Гітхорн (Нідерланди). Ця традиційна будівля із солом'яним дахом знайомить відвідувачів з історичним побутом та культурою знаменитої "Голландської Венеції".
Музей-ферма 't Olde Maat Uus у селі Гітхорн (Нідерланди). Ця традиційна будівля із солом'яним дахом знайомить відвідувачів з історичним побутом та культурою знаменитої "Голландської Венеції".

Якщо наважитесь відвідати це селище, плануйте подорож на цілий день. Тоді ви зможете побувати в усіх музеях, поплавати на човні, посидіти із філіжанкою кави у кафе. До речі, саме у цьому закладі знімали фільм Берта Ханстри, і з того часу інтер’єр кав’ярні незмінний.

Мені пощастило, я гуляла Гітхорном у чудову сонячну погоду, туристів було багато, але мені було спокійно, я почувала себе досить гармонійно, ніби була на самоті. Мабуть, дивовижна місцевість зберігає власні таємниці Всесвіту. Адже приїхати сюди можна у будь-якому настрої, але поїхати звідси – лише розслабленим, у повній гармонії із собою і світом. І, зрозуміло, не лінуйтеся робити фото. Вони обов’язково стануть у нагоді, коли прийде час підняти собі настрій або похизуватися перед друзями власним туристичним досвідом.

Олена НОВІКОВА.

Далі буде.

Матеріал було опубліковано
у газеті "Рідне місто" 15 липня 2022 року.

 

Недавні записи

Рекомендовані публікації

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов'язково відображають офіційну позицію партнерів програми.
Підписатися на нас
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Рідне місто. Мирноград».

Матеріали, позначені знаком ®, публікуються на правах реклами.



© 2026. «Рідне місто. Мирноград»
eyetagclockmagnifiercrossmenuchevron-down