У реєстрі збитків від війни з’являться нові категорії компенсацій

28 Липня, 2026  
344
28 Липня, 2026  
344

У Реєстрі збитків, завданих агресією РФ проти України, незабаром мають з’явитися кілька нових категорій. Вони вже затверджені постановою Кабінету Міністрів, але поки технічно не активні. Нагадаємо, що реєстр – це міжнародна платформа, яка шляхом прийому заяв від постраждалих фіксує докази шкоди, що її заподіяла Росія з 24 лютого 2022 року. Серед збитків, що враховуються, є і моральна шкода.

Взаємодія між реєстром та постраждалими відбувається виключно через «Дію». Від фізичних осіб заяви приймаються у категорії А, яка весь час поповнюється. Зараз активні такі позиції:
A1.1 – вимушене внутрішнє переміщення,
A1.2 – вимушене переміщення за межі України,
А2.1 – смерть близького члена сім’ї,
A2.2 – зникнення безвісти близького члена сім’ї,
A2.3 – серйозні тілесні ушкодження,
A2.4 – сексуальне насильство,
A2.5 – катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження чи покарання,
A2.6 – позбавлення свободи,
A2.7 – примусова праця або служба,
A2.8 та A2.9 – насильницьке переміщення або депортація дітей та дорослих,
А3.1 – пошкодження або знищення житлового нерухомого майна,
А3.2 – пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна,
А3.3 – втрата житла або місця проживання,
А3.6 – втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.

Усі ці жахливі наслідки війни, безумовно, пов’язані з душевними травмами. Однак, на думку розпорядників реєстру, вони не охоплюють весь спектр моральних страждань, які несе в собі збройна агресія Росіі. Тому у постанові Кабміну передбачена категорія:
А2.10 – інші порушення міжнародного права, прав людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни.

Це категорія для тих, хто постраждав від порушень, що не вкладаються в жодну з уже існуючих, і через це зазнав душевного болю без матеріальних втрат. На приклад, втручання у приватне життя, погрози, переслідування, дискримінація, нав’язливе ІПСО, моральні страждання через знищення культурної спадщини, обстріли цивільних об’єктів, використання заборонених методів і засобів війни. Детальніше про порушення та умови прийому заяв буде відомо, коли категорія активується на порталі «Дія».

Наразі немає і ще не може бути методики оцінки душевних страждань у категоріях реєстру збитків. Платформа виконує лише свою першу функцію – фіксацію заяв. Однак можна припустити, що коли справа дійде до визначення розмірів компенсацій, буде застосована практика Європейського суду з прав людини, яка є орієнтиром і для українських судів. Вона будується на принципах справедливості та розумності.

Апріорі вважається, що жодні гроші не варті моральних поневірянь людини, однак їх конвертація у валюту визнається як вид сатисфакції, коли встановлено зв’язок між чиїмось словами чи діями і змінами у душевному стані постраждалого. Обставини, які належить врахувати при визначені розміру компенсації, викладені у статті 23-й Цивільного кодексу України.

Суд повинен оцінити характер порушення і спосіб, у який воно вплинуло на особу, глибину страждань, яких зазнала потерпіла особа, погіршення її можливостей або умов життя, позбавлення можливості реалізовувати свої здібності, плани, наміри, інші істотні обставини, що вплинули на інтенсивність та тривалість пережитих страждань.

Зазначимо, що заяву про компенсацію моральної шкоди, завданої через порушення прав людини, міжнародного гуманітарного права чи законів і звичаїв війни, також бажано підкріпити документами. У формі заяви має бути графа, де можна самому оцінити понесені збитки, але вона нічого не гарантує. Розміри компенсацій визначатиме спеціальна комісія, яка буде створена на кінцевому етапі дії міжнародного проєкту.

Важливо знати, що кількість заяв у реєстрі від однієї особи не обмежена. Якщо ви вже подали заяву, наприклад, по категорії «втрата житла або місця проживання», можете надсилати і про моральну шкоду.

Також треба розуміти, що геть усі заяви не можуть бути прийняті. Їх переглядає Рада реєстру та визначає, взяти їх або відхилити. Відмови ймовірні через помилки у заповненні форми чи необґрунтованість претензії. Якщо заява відхилена «без упередження», автор може виправити помилки і повторити спробу. Якщо «з упередженням», повторно подати не можна.

Разом із категорією А2.10, згідно з постановою Кабміну, має розпочатися прийом заяв у категоріях, де крім моральних передбачені й матеріальні збитки.

А3.7 – інші економічні втрати. Вона стосується випадків, коли сім’я втратила фінансову підтримку через смерть, полон, зникнення безвісти годувальника. Коли мусила витрачатися на медичну допомогу пораненому, пошук тіла, репарацію рештків, поховання. Коли були втрати або пошкодження транспортних засобів, культурних цінностей, що зберігалися в родині. Втрати через пошкодження або знищення активів, які використовувалися в підприємницькій діяльності, витрати на переміщення або евакуацію бізнесу у межах України.

А4.1 – втрата доступу до медичної допомоги. Поширюється на людей, які не змогли дістатися до медиків і через це мали погіршення стану здоров’я. Враховуються витрати на проїзд до іншого місця лікування та його здорожчання.

А4.2 – втрата доступу до освіти. Підставою для компенсацій може бути руйнування навчального закладу, фізична неможливість туди потрапити або офіційна заборона на навчання, пов’язана з агресією. Заяви в інтересах дітей мають подавати батьки.

Нагадаємо, що реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України (RD4U), був створений 12 травня 2023 року на саміті Ради Європи у Рейк’явіку. Учасниками або асоційованими членами реєстру стали вже близько 50 держав. Головний офіс організації розташований у Гаазі.

Заяви приймають в трьох основних категоріях: А – від фізичних осіб, В – від держави Україна, у тому числі її регіональних органів, С – від юридичних осіб. Позиція розпорядників реєстру така, що відшкодовувати збитки має Росія.

Нонна КИРИЧЕНКО

Недавні записи

Рекомендовані публікації

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов'язково відображають офіційну позицію партнерів програми.
Підписатися на нас
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Рідне місто. Мирноград».

Матеріали, позначені знаком ®, публікуються на правах реклами.



© 2026. «Рідне місто. Мирноград»
eyetagclockmagnifiercrossmenuchevron-down