Військово-лікарська комісія визначає не лише придатність людини до військової служби, а й потребу у тривалому лікуванні, реабілітації або відпустці за станом здоров’я. Висновок ВЛК також може стати підставою для звільнення зі служби.
Проходження комісії викликає чимало запитань у військовозобов’язаних і військовослужбовців. Зокрема, йдеться про строк дії висновку ВЛК, порядок його оскарження та дії у випадку, коли комісія не врахувала медичні документи.
На поширені запитання відповіли Міністерство оборони України та Оксана Яворська — юристка, керівниця Департаменту правового захисту Правозахисного центру для військових «Принцип».
Порядок організації військово-лікарської експертизи визначає Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.
Висновок ВЛК діє протягом 12 місяців. Повторний огляд проводять за наявності направлення або повістки, а також у випадках, безпосередньо передбачених законодавством. Самостійно щороку проходити комісію людина не зобов’язана.
У Міноборони зазначили, що ВЛК повинні проходити:
Позаплановий медичний огляд необхідний військовослужбовцю, який потребує перегляду висновку щодо стану здоров’я.
«Наприклад, якщо військовий мав поранення або операцію, то не має чекати 12 місяців. У такому випадку ВЛК проведуть у закладі охорони здоров’я, зазвичай за ініціативи лікаря, який опікується військовим (особистий лікар)», – наголошує юристка.
Якщо військовослужбовець не має проблем зі здоров’ям, необхідність його направлення на повторний огляд визначає військова частина.
«Є такі частини, які дійсно щорічно всіх військовослужбовців направляють на обов'язковий медогляд. Однак існує і зворотній бік медалі – деякі військові частини не роблять цього. У таких випадках варто керуватись принципом: якщо погіршилося здоров'я, необхідно звертатись до медиків, фіксувати у них скарги на свій стан здоров'я і брати направлення на ВЛК.
Якщо у військового не виникало потреби проходити ВЛК, то минула постанова про ступінь придатності військовослужбовця не втрачає чинність після 12 місяців. Тобто якщо його не направили на новий медичний огляд, то попередня постанова залишається дійсною, допоки у військового не виникне потреби пройти ВЛК знову», – каже юристка.
Поважними причинами непроходження ВЛК у строк, зазначений у повістці, є:
«Такі обставини підтверджують документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій державної або комунальної форми власності. Якщо громадянин не прибув у визначений строк, він зобов’язаний повідомити про причини неявки не пізніше трьох днів від дати, зазначеної у повістці, і надалі прибути до відповідного ТЦК та СП протягом 7 календарних днів», – кажуть у Міноборони.
Висновок ВЛК відображає стан здоров’я людини на момент медичного огляду та впливає на проходження військової служби.
Якщо стан здоров’я змінився або були виявлені порушення процедури, людина має право повторно пройти ВЛК.
Статус «непридатний» можуть переглянути:
У таких випадках попередній висновок можуть скасувати, а людину направити на новий огляд для визначення актуального стану здоров’я та придатності до військової служби.
Військовозобов’язаних із чинною відстрочкою не направляють на медичний огляд.
Винятками є випадки, коли людина:
«Водночас процедура надання відстрочки у зв’язку з бронюванням, а також окремих видів відстрочок, передбачених законодавством, не передбачає направлення на ВЛК для проходження медичного огляду», – кажуть у МОУ.
Висновок ВЛК можна оскаржити у досудовому або судовому порядку. За словами Оксани Яворської, найефективнішим є досудове оскарження.
«Представники суду – не лікарі та не мають медичної освіти. Вони не зможуть переглянути, чи правильно ВЛК встановила діагноз. Однак у суді здатні встановити, чи дотрималась військово-лікарська комісія процедури проходження експертизи», – пояснює експертка.
Порядок оскарження залежить від рівня комісії, яка ухвалила первинне рішення.
«Якщо це була позаштатна ВЛК, то оскаржуємо до штатної регіональної. Якщо рішення ухвалювала штатна регіональна комісія, то вже оскаржуємо або до центральної військово-лікарської комісії, або до суду. Якщо рішення ухвалювала центральна ВЛК, то оскаржити ми його можемо лише в суді», – каже Яворська.
У скарзі потрібно зазначити:
До скарги потрібно додати копію оскаржуваного висновку ВЛК і медичні документи, які підтверджують викладені обставини. Якщо строк оскарження пропущений, необхідно надати документи, що підтверджують поважність причин.
«Також він має навести причини, чому не погоджується з рішенням. Наприклад: «відповідно до розкладу хвороб цей діагноз підпадає під придатність до служби в тилових частинах.
До скарги потрібно додати копію висновку ВЛК, який оскаржується, та медичні документи, які підтверджують викладене у скарзі. Крім того, якщо військовий пропустив строки на оскарження ВЛК, він має надати документи, які доводять поважність причин пропуску», – пояснює юристка.
Звернутися до суду можна протягом шести місяців. Якщо військовослужбовець спочатку скористався досудовою процедурою, строк звернення до суду становить три місяці.
Якщо комісія не врахувала медичні документи та підтверджені діагнози, людина може:
«Таким чином, особа, яка не погоджується з висновками ВЛК, має право на їх повторний перегляд у досудовому, судовому та, за наявності ознак правопорушення, кримінально-правовому порядку», – пояснюють у Міноборони.
Людина, яка вже оскаржувала рішення ВЛК, має право повторно оскаржити висновок у досудовому порядку — до ВЛК вищого рівня — або в суді.
«Суд не встановлює діагноз і не визначає придатність до військової служби, але перевіряє дотримання процедури та може зобов’язати провести новий медичний огляд іншою комісією. Таким чином існує ймовірність повторних звернень до суду, але лише за повторних порушень процедури проведення ВЛК», – повідомили у МОУ.
Рішення штатних ВЛК оскаржують до Центральної військово-лікарської комісії, а рішення ЦВЛК — лише в суді.
Оскаржити можна законність рішення та дотримання процедури, а не правильність медичних показників. ВЛК ухвалює адміністративне рішення, яке має юридичні наслідки.
«Це не просто медичний висновок, а офіційний документ, який має юридичні наслідки (визначає придатність до служби, право на лікування, звільнення тощо). Медичні показники самі по собі (наприклад, ступінь захворювання чи результати аналізів) не можуть бути предметом судового перегляду, бо це сфера медичної експертизи.
Суд може лише зобов’язати провести повторний огляд іншою комісією, але не змінити діагноз», – кажуть у Міноборони.
Мобілізація без проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, оскільки саме висновок комісії підтверджує придатність людини до військової служби.
У такому разі людина має право:
Якщо під час проходження ВЛК медичні документи не переглянули, а картку обстеження та медичного огляду одразу надали на підпис, людина не зобов’язана її підписувати.
У Міноборони рекомендують:
Підписання картки обстеження та медичного огляду є правом, а не обов’язком. Відмову через порушення процедури не розцінюють як ухилення від проходження ВЛК, однак її потрібно належним чином зафіксувати.
Спочатку військовослужбовець має отримати направлення. Якщо він перебуває у військовій частині, документ надає начальник медичної служби за погодженням із командиром. Під час лікування направлення може видати лікар, який опікується військовим у госпіталі.
Після цього військовослужбовець прибуває до визначеної ВЛК і проходить реєстрацію або проходить комісію за місцем лікування.
«Потім військовий відвідує лікарів, здає аналізи, проходить флюорографію тощо. Весь пакет документів з результатами аналізів він передає комісії та очікує на її висновок.
Якщо військового, наприклад, визнають придатним, він має повернутися з цим документом до військової частини. Якщо ж він непридатний, то може звільнитися зі служби дистанційно», – каже експертка.
Порядок огляду залежить від його мети: визначення придатності, причинного зв’язку поранення або потреби у тривалому лікуванні.
«Огляд ВЛК на визначення потреби у тривалому лікуванні проходить швидше, ніж на придатність. Військовий може навіть не відвідувати інших медиків, бо всі документи передасть лікар, який ним опікується», – зазначає юристка.
Огляд для визначення придатності може тривати понад тиждень.
«Лікарі, які оглядають і входять до комісії, також проводять операції та лікують інших людей. Тобто за день вони мають зробити обхід своїх пацієнтів, провести операції, і додатково у них година чи дві виділені на ВЛК. Тому проходження комісії – зазвичай тривалий процес, з великими чергами», – уточнює Яворська.
Загальних строків очікування висновку ВЛК не встановлено. Винятком є оформлення свідоцтва про хворобу, коли комісія встановлює непридатність із виключенням із військового обліку або тимчасову непридатність на 6–12 місяців.
«Свідоцтво про хворобу має затвердити вища ВЛК, тому на цей процес надається 5 днів. Документи необхідно передати до вищих установ, тож отримання висновку займає певний час. Тому на практиці це може тривати від тижня до місяця», – каже юристка.
Військовослужбовець має пройти комісію у строки, зазначені в направленні. На проходження ВЛК відводять шість днів. Якщо потрібні додаткові аналізи або огляди лікарів, строк можуть продовжити до 14 днів.
Після поранення військовослужбовець має надати довідку про обставини травми та медичні документи:
«Можна взяти з собою довідки від лікарів або консультативні висновки. Якщо були переведення між закладами охорони здоров’я, необхідно надати перевідні епікризи – документи, що містять інформацію про стан пацієнта, діагноз, результати лікування тощо», – зазначає Оксана Яворська.
Також потрібні паспорт, військовий квиток за наявності та посвідчення учасника бойових дій.
Військовослужбовець може надати медичну та службову характеристики від військової частини, однак під час воєнного стану вони не є обов’язковими.
Рішення комісії залежить від стану здоров’я військовослужбовця, медичних документів, виписок і довідок від військової частини.
Один із типів постанов ВЛК стосується причинного зв’язку поранення.
«Рішення ВЛК може ухвалюватися з урахуванням різних аспектів. Наприклад, висновок може визначати причинно-наслідковий зв’язок отриманого поранення – чи воно пов’язане із захистом Батьківщини або отримане під час виконання обов’язків військової служби, чи у зв’язку з проходженням служби», – пояснює експертка.
Для встановлення зв’язку поранення із захистом Батьківщини потрібна довідка про обставини травми.
«Ця довідка – основний документ кожного пораненого або травмованого військовослужбовця. У ній фіксуються обставини травми. Може бути прямо написано, що її отримали під час захисту Батьківщини або виконання бойового завдання на лінії зіткнення з ворогом. На основі цих даних ВЛК потім приймає рішення щодо прив’язки поранення», – розповідає Оксана Яворська.
Інший тип постанов визначає потребу у тривалому лікуванні, реабілітації, протезуванні або відпустці для лікування.
Третій тип стосується подальшої придатності до служби. Військового можуть визнати:
Комісія аналізує розклад хвороб, діагнози та медичні виписки.
«При визначенні потреби у лікуванні також аналізують стан здоров’я або ж перебіг лікування. Після чотирьох місяців ВЛК визначає, чи є потреба у довготривалому лікуванні, або ж можна відправити військового у відпустку для лікування», – пояснює юристка.
Військовослужбовці, які отримали поранення та перебувають на лікуванні, мають пройти дві ВЛК: першу — до четвертого місяця безперервного лікування, другу — після 12 місяців лікування.
«Першу військово-лікарську комісію необхідно пройти до четвертого місяця безперервного лікування. Це можна зробити і раніше – на другому чи третьому місяці. Після чотирьох місяців підставою для продовження виплат є саме висновок ВЛК, де зазначена потреба у тривалому лікуванні. Якщо його немає – виплати для військовослужбовця зупиняються.
Другий часовий маркер – це 12 місяців безперервного лікування. Після цього військовий має пройти ВЛК на придатність», – зазначає експертка.
Довідку про обставини травми оформлює військова частина. Зазвичай це відбувається без звернення військовослужбовця.
«Військова частина автоматично готує довідку та надсилає її до закладу охорони здоров’я або напряму військовослужбовцю, наприклад, у месенджерах. Однак якщо її не оформили автоматично, військовий має написати рапорт, подати своєму командиру, після чого його мають розглянути і видати довідку про обставини травми», – пояснює Оксана Яворська.
Після чотирьох місяців лікування комісія може встановити потребу військовослужбовця у подальшому тривалому лікуванні. У такому разі він залишається під наглядом фахівців.
«Також лише ВЛК може визначити потребу у відпустці для лікування, яка зазвичай триває 30-60 днів. Вона може бути пов’язана із хворобою, травмою, пораненням чи каліцтвом.
Після цього військовий знову проходить ВЛК, яка може вирішити продовжити відпустку, покласти людину на повторне лікування або визнати готовою до повернення до військової частини», – каже юристка.
Якщо військового визнають повністю придатним, він повертається до підрозділу та продовжує службу.
У разі визнання придатним до служби у частинах забезпечення військовослужбовець також повертається до військової частини, але командир має врахувати стан його здоров’я та призначити на відповідну посаду.
ВЛК може встановити тимчасову непридатність до військової служби на 6–12 місяців.
«У народі це рішення називають «тимчасово непридатний». У такому випадку військовий може звільнитися зі служби й оформити собі відстрочку, або ж за бажанням залишитись на службі.
Людина може ці шість місяців перебувати на службі та отримувати основне грошове забезпечення і після цього пройти переогляд. Там ВЛК визначить подальший статус. Зазвичай це непридатність військового, або ж придатність до служби у тилових частинах», – каже юристка.
Якщо комісія визнає військовослужбовця непридатним із виключенням із військового обліку, його мають обов’язково та негайно звільнити зі служби.
