Із 1 вересня заклади охорони здоров’я та лікарі-ФОПи переходять на оновлені ліцензійні умови провадження медичної практики. Зміни передбачають нові професійні стандарти та позачергове обслуговування ветеранів.
Замість єдиних кваліфікаційних вимог МОЗ запроваджуються професійні стандарти. До їх затвердження урядом лікарі, професіонали та фахівці у сфері охорони здоров’я, а також фармацевти мають відповідати кваліфікаційним характеристикам МОЗ.
Поняття «молодші спеціалісти з медичною освітою», «фахівці з реабілітації» та «професіонали з вищою немедичною освітою» замінили єдиним формулюванням — «професіонали та фахівці у сфері охорони здоров’я». Відповідно змінено додатки, заявні форми та перелік спеціальностей.
Ліцензіат повинен мати щонайменше одного працівника за кожною заявленою спеціальністю, зокрема сумісника. Водночас він не може вводити посади, яких немає у переліку професій МОЗ.
Трудові договори із заявленими працівниками необхідно укласти протягом місяця з дня ухвалення рішення про видачу або розширення ліцензії. Якщо зробити це не вдалося, ліцензіат має повідомити орган ліцензування.
Окремим ліцензійним обов’язком стають догляд і позачергове обслуговування ветеранів війни, а також сімей загиблих захисників і захисниць. Дотримання цієї законодавчої гарантії перевірятимуть під час ліцензійних заходів.
Із 1 вересня Закон України «Про застосування англійської мови в Україні» запроваджує зміни в дошкільній освіті.
Держава гарантує застосування англійської мови в освітньому процесі для дітей раннього, молодшого та середнього дошкільного віку. Для дітей старшого дошкільного віку вивчення англійської мови стає обов’язковим.
Очікується, що це допоможе дітям змалку опановувати мову міжнародного спілкування та сприятиме європейській інтеграції України й розвитку майбутніх поколінь.
Із 1 вересня студенти денної форми навчання, які здобувають освіту у приватних закладах вищої освіти за державним замовленням, отримуватимуть стипендії в такому самому розмірі, як студенти державних ЗВО.
Одночасно уряд удвічі збільшив розміри виплат. Ординарна академічна стипендія для студентів закладів вищої освіти зростає з 2 000 до 4 000 гривень, а для спеціальностей із підвищеним розміром — з 2 550 до 5 100 гривень.
У закладах фахової передвищої освіти виплата збільшується:
У закладах професійної освіти стипендія зростає з 1 250 до 2 500 гривень.
Удвічі підвищуються й іменні стипендії Кабінету Міністрів:
У державному бюджеті на 2026 рік на академічні та іменні стипендії передбачено на 1,2 млрд гривень більше, ніж торік.
Підвищення також стосується переможців інтелектуальних змагань:
Для обдарованих молодих митців передбачено президентські стипендії в таких розмірах:
Також урегульовано виплату стипендій аспірантам денної форми навчання у приватних ЗВО за державним замовленням. Призначену стипендію зберігатимуть на час участі у програмах академічної мобільності.
Форма власності закладу більше не визначатиме, чи отримуватиме студент-бюджетник стипендію. Водночас виплати й надалі призначатимуть за рейтингом успішності та в межах стипендіального фонду. Тому подвоєння суми не означає збільшення вдвічі кількості отримувачів. Соціальні стипендії регулюються окремо і на приватні заклади не поширюються.
Із 1 вересня набудуть чинності зміни Міністерства освіти і науки щодо створення безбар’єрного освітнього простору.
З переліку зразків документів про загальну середню освіту вилучено окремі форми для людей з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями інтелектуального розвитку. Йдеться про:
Такі випускники отримуватимуть документи державного зразка на загальних підставах.
Інформацію про модифікацію змісту навчання зазначатимуть не в окремому документі, а за допомогою спеціального маркування. У додатках до свідоцтв про здобуття базової середньої освіти після 9-го класу та повної загальної середньої освіти після 11-го класу назви предметів або інтегрованих курсів, зміст яких змінили відповідно до індивідуальних навчальних цілей учня, позначатимуть символом «*».
Зміни не мають зворотної дії. Учні, які завершили здобуття базової середньої освіти у 2025–2026 навчальному році, отримали документи старого зразка.
У такий спосіб зникає окремий документ, який одразу вказував на порушення інтелектуального розвитку випускника.
Із 1 вересня набуває чинності технічний регламент щодо вимог до екодизайну холодильних приладів із функцією прямого продажу, розроблений на основі регламенту Європейського Союзу.
Документ поширюється на під’єднане до електромережі обладнання для демонстрації та продажу охолоджених товарів:
Граничний показник енергоефективності становитиме не більше ніж 80% для морозильних камер для морозива та 100% для інших приладів.
Також установлюються вимоги до ремонтопридатності обладнання й доступності запасних частин. Виробники та імпортери мають надавати більше інформації разом з обладнанням і на своїх сайтах.
Обладнання, введене в обіг до 1 вересня, можна експлуатувати надалі.
Із 2 вересня громадяни України, які проживають у Латвії, та громадяни Латвії, які проживають в Україні, зможуть обмінювати національні посвідчення водія без складання іспитів.
Відповідну угоду підписали 24 квітня у Києві. Це шоста домовленість України такого типу.
Обмін здійснюватиметься відповідно до затверджених таблиць еквівалентності категорій без теоретичного та практичного іспитів.
Обміняти можна лише дійсне й нетимчасове посвідчення, видане до того, як його власник отримав право на проживання в іншій державі. Угода не поширюється на посвідчення, отримані внаслідок обміну документа третьої країни. Довідки про закінчення водійських курсів також не визнаватимуть.
Заявник повинен відповідати віковим вимогам держави, де здійснюється обмін, і надати:
Оригінал обміняного посвідчення повертатимуть через посольство.
Із 8 вересня набуде чинності основна частина закону, який оновлює вимоги у сферах цивільного захисту, містобудування та безпеки громад.
Громади отримають право створювати центри безпеки. В одному об’єкті можуть розміщуватися пожежне депо з диспетчерським пунктом, база бригади екстреної медичної допомоги та поліцейська станція. Порядок створення таких центрів затверджуватиме Кабінет Міністрів.
У школах, при пожежних підрозділах і в громадах на добровільній основі зможуть створювати класи безпеки, зокрема мобільні. Їх фінансуватимуть із державного й місцевих бюджетів, а також коштом бізнесу.
Зміняться і вимоги до укриттів у будівництві. Захисні споруди або споруди подвійного призначення стануть обов’язковими для:
Для житлових і громадських споруд установлюються пороги за класом наслідків і кількістю людей.
Нові вимоги застосовуватимуть до об’єктів, право на будівництво яких отримано після набрання законом чинності.
Забудовники також зможуть за власною ініціативою облаштовувати у нових житлових і громадських будівлях захищені простори. Це приміщення з посиленими конструкціями, які зменшують вплив побічної дії зброї. Вони не належатимуть до фонду захисних споруд і призначатимуться для власників приміщень.
Укриття стануть обов’язковими для багатьох об’єктів. Водночас це може призвести до зростання собівартості нового житла.
Із 16 вересня набуде чинності закон про державне регулювання генетично-інженерної діяльності. Він замінить закон 2007 року про систему біобезпеки.
Одночасно почнуть діяти постанова Кабінету Міністрів про державну реєстрацію генетично модифікованих організмів та наказ Міністерства економіки щодо ведення переліку людей і суб’єктів, які вирощують генетично модифіковані рослини, тварин, гриби й мікроорганізми.
Виведення ГМО на ринок без реєстрації буде заборонено. Реєстрацію здійснюватиме Міністерство економіки та довкілля. Рішення ухвалюватимуть протягом 180 днів, а діятиме воно до десяти років.
Реєстр генетично модифікованих сортів сільськогосподарських рослин у відкритій системі припинить функціонування. Натомість запрацює Державний реєстр ГМО.
Перед вирощуванням зареєстрованого ГМО необхідно подати повідомлення про намір. Інформацію вноситимуть до відповідного переліку наступного робочого дня, а частину даних оприлюднюватимуть у форматі відкритих даних.
Позначення «З ГМО» буде обов’язковим, якщо:
Якщо готовий продукт не містить ГМО, але його виробили з відповідної сировини, використовуватимуть формулювання «Без ГМО. Вироблено з використанням сировини, що містила ГМО».
Кожну партію товару під час обігу має супроводжувати декларація про розміщення на ринку ГМО та генетично модифікованої продукції.
Бізнесу необхідно перевірити статус продукції щодо вмісту ГМО, оновити маркування етикеток, а тим, хто планує вирощування, — завчасно підготувати повідомлення про намір.
Із 16 вересня ліцензіати, які перевозять пасажирів, небезпечні вантажі та небезпечні відходи повітряним транспортом, працюватимуть за оновленими ліцензійними умовами.
Окремою вимогою стане відсутність контролю та торговельних відносин із резидентами держави-агресора.
Здобувач ліцензії має подати інформацію про відсутність контролю над ним і торговельних відносин із такими резидентами. Чинним ліцензіатам відводиться на це два місяці.
Також затверджено нові форми заяв про припинення, зупинення, відновлення, розширення та переоформлення ліцензії. Спадкоємець ліцензіата — фізичної особи має подати заяву протягом 30 днів.
Із 23 вересня органи місцевого самоврядування отримають право доплачувати посадовим особам за ведення проєктів міжнародної технічної допомоги.
Донорські кошти, які надходять до місцевого бюджету, стануть законним джерелом оплати праці посадовців.
Раніше фонд оплати праці формувався лише коштом місцевого бюджету, тому гранти не можна було використовувати для виплати зарплат. Через це фахівці громад займалися проєктами як додатковою неоплачуваною роботою.
Виплати в межах грантів і проєктів міжнародної технічної допомоги, міжрегіонального, транскордонного та транснаціонального співробітництва віднесено до заохочувальних і компенсаційних виплат за Законом України «Про оплату праці». Джерелом фонду оплати праці за Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» також стануть кошти, що надходять до місцевого бюджету за такими програмами.
Розмір доплати визначатиме бюджет програми або проєкту — закон не встановлює верхньої межі. Кошти можуть надходити з бюджетної підтримки та грантів Європейського Союзу, урядів і муніципалітетів іноземних держав, міжнародних організацій та донорських установ. Використання коштів держави-агресора або держави-терориста заборонено.
Порядок здійснення виплат місцеві ради визначатимуть самостійно на основі типового порядку Кабінету Міністрів.
Завдяки змінам громади зможуть офіційно наймати грантових менеджерів і конкурувати за фахівців із донорськими проєктами.
Із 27 вересня запрацює механізм визнання людей, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ, і надання їм невідкладної грошової виплати.
При Міністерстві соціальної політики створять комісію, яка розглядатиме заяви про визнання людини постраждалою. Таке рішення стане підставою для призначення виплати.
Заяву можна буде подати:
Діти віком від 14 років матимуть право звертатися самостійно. Після отримання заяви відповідальний фахівець допоможе оформити документи та, як правило, проведе співбесіду. Основний строк розгляду становитиме до 45 днів.
Якщо заявник має статус потерпілого у кримінальному провадженні щодо порушення законів і звичаїв війни, його можуть визнати постраждалим без співбесіди.
Міністерство соціальної політики виплачуватиме постраждалим по 3 тисячі євро у гривневому еквіваленті коштом добровільних внесків міжнародних і національних організацій.
Виплату не враховуватимуть до середньомісячного сукупного доходу сім’ї під час призначення державної соціальної допомоги, пільг і житлових субсидій.
Водночас отримання грошей залежатиме від надходження донорських коштів. Тому рішення комісії не гарантуватиме швидкої виплати.
