Герої соціалістичної праці: В’ячеслав Володимирович Юрков

В’ячеслав Володимирович Юрков народився 23 травня 1937 року у селі Кретово Брянської області у робітничий родині. Утім, того ж року батько помер, і після закінчення семирічки як старший син, В’ячеслав був вимушений заробляти кошти для усієї сім’ї.

Його робітнича біографія розпочалася на шахті «Центральна-Заводська» тресту «Куйбишеввугілля» на посаді помічника машиніста. Невдовзі копальня виробила запаси вугілля, і матір В’ячеслава разом із дітьми переїхала до Донбасу. У березні 1957 року юнак влаштувався на шахту «Родинська», потім перейшов на «Новатор». Чотири роки він працював гірником очисного забою.

У 1961 році В’ячеслав ініціював створення скрізної молодіжної комплексної бригади, аби суттєво підвищити добову норму видобутку вугілля. Його почин підтримали колеги, які працювали на інших копальнях Донбасу. У грудні 1962 року його було обрано бригадиром гірників очисного забою. Через кілька місяців, використовуючи циклічний спосіб організації виробництва, бригада стала передовою.

З метою безперебійної можливості працювати у лаві без зупинок, Юрков сформував бригаду з досить досвідчених майстрів виробництва, найбільш досвідчені працювали у першу зміну, аби максимально підготувати лаву та техніку для видобутку вугілля. Таке рішення дозволило згодом виконувати за добу 1,5-2 цикли, що надало можливість збільшити видобуток до 550 т на добу.

Бригада гірників очисного забою, яку В’ячеслав Юрков очолював упродовж 16 років, вважалася однією з найкращих не лише на шахті, а й у місті. За високі показники у видобутку вугілля, відповідальне ставлення до праці у 1966 році В’ячеславу Юркову було присвоєне високе звання Героя соціалістичної праці. Також він – повний кавалер знаку Міністерства вугільної промисловості «Шахтарська слава».

У березні 1968 року шахта «Новатор» отримала новий експериментальний комплекс КМ-97. Увести сучасну техніку у виробництво було вирішено довірити бригаді Юркова. Досвідчений шахтар, він досконало вивчив нову техніку, її можливості та розумно втілив свої знання у життя. І вже за кілька місяців, працюючи на цьому комплексі, бригада видавала на-гора 30 000 т вугілля щомісяця. За засвоєння новітньої техніки у 1971 році Юркова було нагороджено орденом Жовтневої революції та медаллю «За гідну працю». Не полишаючи виробництво, В’ячеслав Юрков заочно закінчив філіал Донецького політехнічного інституту у Красноармійську.

В’ячеслав Юрков був активним членом колективу і громади. Він неодноразово обирався депутатом обласної ради. У 1965 році був обраний членом ЦК профспілок працівників вугільної промисловості. У складі робітничих делегації побував у Польщі, Чехословаччині. У 1977 році брав участь у форумі молоді Німеччини.

Після аварії на шахті «Новатор» у 1977 році підприємство було законсервовано, а бригаду Юркова у повному складі перевели на дільницю № 7 на шахту «Центральна». І тут колектив ніколи не пас задніх. У 1981 році бригадира Юркова було нагороджено орденом Трудового червоного прапору. Утім, вік брав своє, і працювати з таким навантаженням було вже досить важко. У 1983 році Юрков перейшов на роботу електрослюсарем.

Пішов із життя славетний шахтар В”ячеслав Юрков 27 травня 2004 року. Похований на кладовищі «Північне» у Мирнограді.

За матеріалами статті Лариси Стеблякової,
завідувачки музею ВП «Шахта 5/6» ДП «Мирноградвугілля».

Недавні записи

Рекомендовані публікації

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов'язково відображають офіційну позицію партнерів програми.
Підписатися на нас
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Рідне місто. Мирноград».

Матеріали, позначені знаком ®, публікуються на правах реклами.



© 2026. «Рідне місто. Мирноград»
eyetagclockmagnifiercrossmenuchevron-down