Ольга Куц: Здолати біль і продовжувати жити

8 Листопада, 2025  
520
8 Листопада, 2025  
520

Ольга Миколаївна Куц усе життя прожила на Донеччині. Її трудові роки пов’язані з промисловим комплексом Авдіївки. Мирне життя на пенсії, яке пані Ольга проводила на хуторській дачі, перервала повномасштабна війна. З її тяготами уперше родина Куц зіткнулася ще 2014 року. Але найбільші випробування припали на 2022-2023 роки.

23 травня 2023 року добре запам’яталося Ользі Куц. Того дня вона йшла з городу додому. Усе трапилося у дворі ї будинку №16 по вулиці Соколиній (хутір Сокіл).

- Я йшла додому, - розповідає жінка. - Думала, зараз візьму халат, перевдягнуся. Раптом почула, що щось пролетіло. Але ми вже настільки звикли, що щось кудись летить, що переважно не звертаємо на це уваги.

Я просто відчула, що по спині та в бік мене щось ударило. Подумала, що гілка впала горіха. А потім побачила, як по нозі побігла кров. Інстинктивно почала її витирати та йшла далі. Мій чоловік на той час біля кухні стояв. Мене побачив і каже: «У тебе кров фонтаном б'є з живота».

Чоловік пані Олі, побачивши її, одразу вибіг на двір, аби покликати на допомогу. На вулиці були солдати ЗСУ. Вони запитали, що сталося. Дізнавшись про поранену цивільну, військові одразу викликали швидку допомогу. Карет швидкої доставила Ольгу Ку до травматології у Мирноградську центральну міську лікарню.

У лікарні медики виявили у пані Олі численні осколкові поранення. Один з уламків потрапив у бік жінки, ще кілька витягали з живота та зі спини.

- Після операції лікарі запропонували мені подарувати ці осколки, - розповідає пані Оля. - Але я сказала, що й дивитися на них не хочу. Викинули усі. У лікарні я провела вже три тижні. Рани мої загоїлися, тому після останньої перев'язки поїду додому, чекаю на чоловіка.

Чоловік пані Олі увесь час лишався вдома, доглядав з невеличким господарством Каже, що з обстрілами тихіш не стало. Як стріляли щодня так і стріляють. Будинок подружжя наразі уцілів. Лише на кухні розбило навіс.

- Ми з чоловіком давно пенсіонери. Евакуюватися нікуди не плануємо – хто нас десь чекає? Мені пропонували знайомі поїхати до Дніпра. 6 тисяч платити за оренду квартир плюс комуналка. Але знаєте із трьох тисяч моєї пенсії так розрахунки не вийдуть при усьому бажанні.

Тож нікуди я з власного будинку не поїду. Чоловік мі сказав: «Як привалить, тоді виїду, а поки – не поїду нікуди». Нажаль, Авдіївки вже практично немає, усе зруйновано…

Максим ЗАБЄЛЯ.
Фото автора.

Матеріал було опубліковано
у газеті "Рідне місто" 14 липня 2023 року.

Недавні записи

Рекомендовані публікації

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов'язково відображають офіційну позицію партнерів програми.
Підписатися на нас
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Рідне місто. Мирноград».

Матеріали, позначені знаком ®, публікуються на правах реклами.



© 2026. «Рідне місто. Мирноград»
eyetagclockmagnifiercrossmenuchevron-down