Записки вимушеної переселенки. Частина 4

У березні 2022 року невелика за площею країна Європи прийняла понад 10 тисяч вимушених переселенців з України, які втекли від жахів російської агресії. Переважна більшість – матусі з дітьми різного віку. Тому після вирішення проблем з розміщенням, легалізацією та відкриттям банківських рахунків постало питання розміщення дітей у дитячих садочках і навчальних закладах різних ступенів і форм власності.

Досвіду розміщення на теренах країни такої кількості біженців Нідерланди, на відміну від, наприклад, сусідньої Німеччини, не мали, тому уряду усе доводиться робити вперше. Перші спроби не є вдалими. Причин кілька. По-перше, ніхто не розуміє довготривалість навчального проєкту, тим паче,  попереду – літні канікули. По-друге, голландці намагаються самотужки  організувати процес «як в Україні», абсолютно не розуміючи, «як же у них це відбувається», тому що тут «усе не так». По-третє, багато дітей навчаються  онлайн, і це, на думку їхніх матерів, «налагоджений процес, і не варто у травні вже щось змінювати». Отже, освітній процес для українських дітей початкової ланки – це діти від 6 до 12 років – стартував у Нідерландах 16 травня. Старшокласники сіли за парти за тиждень, 23 травня. Молодші школярі отримали роздруківки кількох варіантів українських підручників. Учні середньої і старшої ланки – ні. Чіткого розуміння, чи варто купувати підручники на наступний рік – теж немає.

Паралельно уряд займається організацією локації для проходження нашими випускниками ЗНО. І часу тут обмаль. На мою думку, якщо родина у перспективі має бажання залишитися у країні, варто одразу розглядати варіант навчання у місцевій школі. Особливо для школярів молодшої ланки. Мовний бар’єр – складне випробування, але нездоланних проблем не існує. Особливо якщо є бажання. За будь яких обставин навіть у старшій школі для учнів-іноземців передбачено використання словника під час іспитів.

Мені пощастило долучитися до організації навчального процесу для дітей початкової ланки з України. Я дуже плідно спілкувалася з місцевими викладачами. Ось що вони мені розповіли про «свою школу».

Школа у Нідерландах.
Школа у Нідерландах.

Навчання у початковій школі тут починається з чотирирічного віку і триває вісім років. Отже, у середню школу дитина переходить у віці 12 років. Головне завдання початкової ланки – надати базові знання, але, досить важливо на цьому етапі сприяти соціалізації дитини, її адаптації до суспільства.

На навчання у початковій ланці на одну дитину уряд витрачає приблизно п’ять тисяч євро. Максимальний щорічний внесок батьків – 20-30 євро. Це вартість подорожей, під час яких діти відвідують музеї, парки з атракціонами тощо. Заняття починаються о 8:30. Перший блок триває до 10:15. Потім невелика перерва, під час якої діти мають перекусити їжею з власного ланчбоксу. Їдальні немає. Є щось на кшталт барної стійки з автоматами для кави. Ними можуть скористатися педагоги або гості закладу. Довга обідня перерва для усіх триває з 11:45 до 13:00. У цей час школярі та викладачі їдуть додому. Якщо батьків вдома немає, дитина може залишитися у закладі з черговим вчителем у кімнаті відпочинку. Але ця опція не безкоштовна. Зазвичай таких дітей небагато. Останній блок стартує о 13:00 і добігає кінця о 15:15. Середа – середина тижня, день розвантаження або міні-вихідний, заняття тривають лише до 11:45.

Розкладу у початковій школі немає. Вчитель може почати день з математики, потім перейти на вивчення мови або особливостей оточуючого світу. Дитина ставить питання – і його детально обговорюють. Завдання вчителя – навчити дітей спілкуватися, мати власну думку, працювати у команді. Педагог у жодному разі не акцентує увагу на труднощах, а допомагає їх усвідомлювати, аналізувати та долати у власному темпі для кожної дитини. Тут навіть існує окремий предмет, який називається «Самостійність. Соціальні навички и навички для життя».

Наступна обов’язкова дисципліна – «Техніка» – у максимально широкому розумінні цього поняття. Також вчитель викладає два творчих предмета за бажанням батьків і дітей. Домашніх завдань немає. Усі підручники, зошити, шкільне приладдя зберігається у шухлядках і використовується лише під час навчання у школі. Лише після шести років навчання можуть з’явитися окремі домашні завдання – не більш ніж п’ять на місяць. Після семи років навчання їх стає більше – щотижня учні отримують один-два домашніх завдання.

Через кожні шість тижнів дитина отримує рапорт про успішність у балах, які  підсумовуються. Згодом їх загальна сума буде мати вплив при виборі дитиною середньої школи. Існує три варіанти середньої ланки – найпростіший, чотири роки, щось на кшталт нашого професійного училища, у 16 років дитина має професію. Другий варіант – п’ять років і більше, щось на манер наших технікумів, і третій варіант – коледжі або гімназії, шість років навчання, підготовка до вступу у виші. Тільки ця категорія дітей може у майбутньому отримати вищу освіту.

Іспити діти здають у травні, переатестація можлива у червні та серпні. У Нідерландах дуже прискіпливо контролюють відвідування дітьми школи. Є навіть особлива посада – шкільний офіцер. Саме він щодня перевіряє наявність дитини у школі. Якщо дитина не відвідує освітній заклад без поважної причини, на батьків накладуть штраф. Якщо дитина захворіла, батьки мають попередити вчителя, ніяких довідок від лікаря не треба. До речі, діти у цій країні майже не хворіють, з нежиттю та кашлем відвідують школу, і ніхто не переймається. Усі щасливі!

Нідерланди – це країна, яка налічує багато річок, каналів, акваторій. Є тут і своє море – Північне. Тому з 6 років у розкладі дітей з’являється урок плавання, упродовж навчання діти тричі складають іспит з плавання, поводження на воді, використання навичок надання першої допомоги тощо. Юнаки та дівчата отримують спеціальні дипломи з плавання, у країні існує спеціальний реєстр, до якого занесені усі громадяни за номерами їхніх дипломів. Така ж історія з правилами дорожнього руху і навичками керуванням велосипедом. Зі шкільного віку дитина привчається нести відповідальність за велосипед, має утримувати його у належному технічному стані, володіє навичками нескладного ремонту «залізного коня».

Літні канікули тривають шість тижнів. Канікули «рухомі», тобто щороку початок і кінець канікул змінюються у кожній частині країни. Загалом їх три: північ, центр і південь. Такий порядок не завантажує транспортні магістралі й аеропорт, дозволяє більш зручно подорожувати країною та за її межами. До речі, нідерландці дуже люблять власну країну та залюбки за нагоди подорожують її теренами. Різноманіття локацій задовольнить найвибагливішого туриста.

По-перше, Нідерланди – це країна тюльпанів. Всесвітньо відомий королівський парк тюльпанів Кекенхоф щороку приймає відвідувачів упродовж двох місяців: зазвичай із середини березня до 15-20 травня. Парк площею 32 га було засновано у 1949 році. Щороку його алеями гуляють біля одного мільйону відвідувачів. Квитки продаються лише онлайн, щодня є певний мінімум і максимум проданих квитків, аби не було зайвої тісняви й усім було зручно. Словами складно передати красу, яку ти бачиш, повільно рухаючись алеями парку. Побувати за раз в усіх кутках локації неможливо – я знаю людей, на рахунку яких більш ніж 10 відвідин, – і ще є «сліпі зони». Загалом біля 7 мільйонів луковичних рослин – тюльпанів, гіацинтів, крокусів, нарцисів різноманітних кольорів і сортів (їх біля сотні різновидів) висаджено на території парку. Це можуть бути як тематичні композиції, так і просто галявини, вкриті розмаїттям тюльпанів одного сорту та кольору. У парку ростуть біля 90 видів дерев, працюють три криті оранжереї.

Більш ніж 40 мостів з’єднує береги річок, озер, запруд, більшість з них доступна для прогулянок на човні. Загальна довжина пішохідних доріжок – 15 км. Уздовж розміщені скульптури вітчизняних і зарубіжних майстрів.

Ми провели у парку чудовий день і лише трохи доторкнулися до вишуканої краси квітів і дерев. Незабутні враження! І дуже швидкоплинні. Адже у травні після закриття парку для відвідувачів усі тюльпани зрізаються, луковиці викопуються і відправляються до квіткових магазинів і ринків на продаж. Ціни на деякі нові або рідкісні сорти тюльпанів стартують від кілька тисяч євро.

Друга візитівка Нідерландів – це млини. Зі стародавніх часів механізми млинів використовували не лише за прямим призначенням, але ще й як засіб для відкачування води. За кілька століть кількість млинів на досить невеликій території країни сягнула 10 тисяч! Згодом вітряки на млинах замінила парова, а потім електрична енергія. Але голландці дуже цінують історію, шанують пращурів. У країні і сьогодні існують так звані «млинні спілки», усі механізми млинів працюють, володарі залюбки демонструють їхню роботу туристам, які цікавляться історією Нідерландів.

Невелике селище Заансе-Сханс поруч з Амстердамом – це, практично, музей просто неба. Вісім млинів, які тут розташовані, демонструють різні варіанти виробництва  - тут є три млина для розпилювання лісу, три – для виробництва олії, один – для змішування фарб і один – для виготовлення гірчиці. У країні існує національне свято – День млина. Щорічно він відзначається у другу неділю травня. У цей день відвідування усіх 950 вітряних млинів Нідерландів є безкоштовним.

Башмаки-кломпи.

Іще один відомий символ країни – башмаки-кломпи. Це дерев’яне взуття з’явилося близько 800 років тому. Вологий клімат, болотиста місцевість, велика кількість річок – можливість промочити ноги занадто висока. Аби цього уникнути, пращури вигадали дерев’яне взуття на високому підборі. Взувати його необхідно на шкарпетку із вовни: зручно, тепло, безпечно.

Виготовляють кломпи із тополі або осики. І навіть у сучасному житті фермери, рибалки або робітники, які зайняті у садівництві, віддають перевагу взуттю із довгою історією. А ще це дуже цікавий сувенір, у великий кількості його щороку купують сотні тисяч туристів, які відвідують Нідерланди.

Олена НОВІКОВА.

Далі буде.

Матеріал було опубліковано
у газеті "Рідне місто" 3 червня 2022 року.

Недавні записи

Рекомендовані публікації

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов'язково відображають офіційну позицію партнерів програми.
Підписатися на нас
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Рідне місто. Мирноград».

Матеріали, позначені знаком ®, публікуються на правах реклами.



© 2026. «Рідне місто. Мирноград»
eyetagclockmagnifiercrossmenuchevron-down