Історія паперової гривні: від перших купюр до сучасності

2 Березня, 2026  
408
2 Березня, 2026  
408

Починаючи з березня 2026 року, фінансова система України зазнає планових змін: Національний банк України розпочав остаточне вилучення з грошового обігу паперових купюр номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень, випущених у період з 2003 по 2007 роки. Їхнє місце в гаманцях повністю займуть металеві монети аналогічної вартості. Регулятор пояснює цей крок природним зношенням дрібних грошей через тривалий термін їхньої служби, а також прагненням оптимізувати готівкові розрахунки, зробивши їх простішими та практичнішими для населення.

Пропонуємо згадати, як формувалася та трансформувалася історія паперової гривні — від перших розрахункових знаків часів Української Народної Республіки до сучасних високозахищених банкнот.

Епоха Української Народної Республіки (УНР)

Витоки національної валюти сягають періоду першої модерної української державності, коли світ побачили перші вітчизняні паперові гроші. Цікаво, що банкноти номіналом в одну гривню на той момент взагалі не існувало — грошовий ряд відкривав одразу номінал у дві гривні.

Ці купюри замовляли та друкували за кордоном, у Берліні. Над їхнім художнім оформленням працював знаменитий графік Георгій Нарбут. Митець заклав у дизайн глибокий історичний підтекст, прикрасивши гроші витонченими орнаментами, запозиченими з українських книжкових гравюр XVII століття.

На зворотному боці перших двох гривень містилося офіційне фінансове обґрунтування та строге попередження для зловмисників (мовою оригіналу):

"Державні кредитові білєти Української Народньої Республіки забезпечується всім державним майном Республіки. Державні кредитові білєти Української Народньої Республіки ходять нарівні з золотою монетою. За фальшування державних кредитових білєтів виновних карається позбавленням прав і тюрмою".

В офіційний обіг ці історичні банкноти надійшли 17 жовтня 1918 року. Вони прослугували людям до утвердження радянського режиму, який остаточно вилучив грошові знаки УНР з ужитку вже у першій половині 1920-х років.

Банкнота номіналом дві гривні 1918 року (УНР), дизайн Георгія Нарбута: аверс та реверс.
Купюра УНР номіналом 2 гривні (1918 рік). Фото: Нацбанк України

Наступний етап розбудови грошової системи припав на 1919 рік, коли Директорія УНР розпочала випуск банкнот номіналом 5 гривень. Політична та військова ситуація в країні тоді була вкрай складною: через вимушену евакуацію з Києва та запеклі бойові дії налагодити процес у столиці було неможливо. Через це виробництво грошових знаків довелося екстрено перенести вглиб країни — до Кам’янця-Подільського та Станіславова (нинішній Івано-Франківськ).

Умови воєнного часу безпосередньо вплинули на оформлення валюти, тому дизайн цих п'яти гривень зробили максимально лаконічним і спрощеним. На папері містилися лише базові елементи: державний тризуб, офіційні текстові написи, підпис керівника Державної скарбниці, а також специфічна серійна нумерація, яка складалася з двох літер та однієї цифри.

Пʼять гривень УНР 1919 року випуску, надруковані у Камʼянці-Подільському.
Банкнота 5 гривень Директорії УНР, надрукована у 1919 році. Джерело: Нацбанк України

Синхронно з іншими першими номіналами, 17 жовтня 1918 року в офіційний обіг надійшла банкнота у 10 гривень. Її друк так само довірили берлінським майстрам, а графічне втілення належало руці Георгія Нарбута.

Візуальні та технічні особливості цієї купюри:

  • Художнє оформлення: Лицьовий та зворотний боки (аверс і реверс) було рясно прикрашено витонченими декоративними візерунками й чітким означенням вартості. Головним символом фронтальної сторони став український тризуб.

  • Елементи захисту: Для запобігання фальшуванню папір оснастили складним водяним знаком — він мав вигляд геометричного малюнка з хрестів та кілець, що почергово змінювали одне одного.

  • Засвідчення та маркування: Справжність грошей підтверджували офіційні підписи очільника Державного банку та головного скарбника. Кожна банкнота маркувалася унікальним восьмизначним номером із додаванням однієї літери серії.

Десять гривень 1918 року (УНР) з тризубом, оформлені Георгієм Нарбутом.
Банкнота 10 гривень зразка 1918 року. Фото: Нацбанк України

У 1920 році Директорія УНР підготувала випуск банкнот номіналом 50 гривень, яким, утім, через тогочасні історичні обставини так і не судилося потрапити в реальний грошовий обіг.

Попри це, купюра вирізнялася глибоким художнім наповненням:

  • Основа візуального стилю: пишні рослинні візерунки, гармонійно інтегровані зображення державних тризубів та необхідні роз'яснювальні написи.

  • Лицьова сторона (аверс): містила фігури українських селянина та селянинки, які символізували працьовитість народу.

  • Зворотна сторона (реверс): була прикрашена історичним портретом гетьмана Петра Дорошенка.

Проєкт невипущеної банкноти 50 гривень 1920 року з портретом Петра Дорошенка.
Ескіз 50 гривень Директорії УНР із зображенням Петра Дорошенка, 1920 рік. Джерело: Вікіпедія

Упродовж 1918 року німецька столиця виготовила для потреб УНР ще один важливий номінал — 100 гривень.

Головна концепція художнього оформлення цієї банкноти базувалася на алегорії праці: ключовими фігурами композиції стали робітник із важким молотом та селянка, яка тримає серп. Особливої естетики грошам додавало витончене тло — колоритний декоративний вінок, виплетений із квітів та різноманітних плодів.

Сто гривень УНР 1918 року: зображення робітника з молотом та селянки із серпом.
Банкнота 100 гривень доби Української революції (1918 рік). Джерело: Вікіпедія

Окремої уваги заслуговує банкнота номіналом 500 гривень, над ескізом якої також працював Георгій Нарбут. Для оформлення цього високого номіналу митець обрав глибокий символізм — алегоричний образ «Молодої України», втілений у вигляді витонченої дівочої голови, заквітчаної у вінок.

Цей візуальний елемент настільки запопав у око населенню, що в побуті купюра миттєво отримала від українців дотепну народну назву — «горпинка».

Пʼятсот гривень УНР 1918 року — знаменита банкнота «горпинка» з дівчиною у вінку.
Легендарна нарбутівська «горпинка» номіналом 500 гривень, 1918 рік. Джерело: Вікіпедія

Того ж 1918 року в Берліні для потреб УНР виготовили й найвищий на той час номінал — 1000 гривень. З технічного боку ці солідні купюри вирізнялися серійним номером, який складався з однієї літери та семи цифр. Легітимність та справжність грошових знаків підтверджували офіційні підписи очільника Державного банку та головного скарбника.

Тисяча гривень УНР 1918 року, виготовлена у Берліні.
Найвищий номінал УНР — 1000 гривень берлінського друку. Джерело: Вікіпедія

У 1920 році Директорія УНР підготувала ще один варіант банкноти номіналом 1000 гривень, яка з огляду на тогочасні обставини так само залишилася лише проєктом і не потрапила в реальний грошовий обіг.

Цей грошовий знак мав розгалужене художнє та технічне оформлення: Його прикрашали пишні рослинні мотиви, державна символіка у вигляді тризубів та офіційні інформаційні написи. Справжність знаків підтверджували підписи керівника Державного банку та головного скарбника.

Окремої уваги заслуговувала портретна композиція купюри:

  • Лицьова сторона (аверс): була оздоблена фігурами українського козака та селянина.

  • Зворотний бік (реверс): містив величний портрет гетьмана Богдана Хмельницького.

Ескіз 1000 гривень 1920 року від Директорії УНР із портретом Богдана Хмельницького.
Невипущений проєкт тисячі гривень із Богданом Хмельницьким, 1920 рік. Джерело: Вікіпедія

Усі згадані грошові емісії забезпечували готівковий обіг в Україні до моменту остаточного встановлення радянської влади. З ужитку ці історичні купюри були повністю вилучені новим режимом упродовж 1920-х років.

Дебютне покоління національної валюти (1992 рік)

Офіційне повернення гривні як єдиного законного платіжного засобу відбулося у вересні 1996 року під час проведення масштабної грошової реформи. Тоді Національний банк України випустив в обіг перші паперові номінали: 1, 2, 5, 10 та 20 гривень.

Самі банкноти, які згодом класифікували як перше покоління, були розроблені ще у 1992 році за ескізами талановитих художників Василя Лопати та Бориса Максимова. Оскільки молода держава ще не мала власних технічних потужностей для банкнотного друку, основний обсяг накладу виготовила канадська фабрика Canadian Bank Note Company, а решту замовлення виконали у Великій Британії. Усі тогочасні купюри мали характерний захисний елемент — водяний знак у вигляді тризубів, розподілених по всій площі паперу.

Під час вибору історичних постатей для оформлення грошей розробники спиралися на їхній безпосередній внесок у розбудову та зміцнення державності. Саме тому лінійку відкривали давньоруські правителі. Цікавий факт: Василь Лопата пропонував розпочати цей ряд із портрета княгині Ольги, проте її кандидатуру на етапі затвердження фінального проєкту так і не погодили.

На банкноті номіналом 1 гривня зафіксували образ київського князя Володимира Великого. Зворотний бік купюри прикрасили руїни античного Херсонеса — важливого центру раннього християнства на півдні сучасної України, де, згідно з літописними згадками, відбулося таїнство хрещення самого князя та його дружини.

Паперова банкнота 1 гривня 1992 року з портретом князя Володимира Великого.
Купюра в 1 гривню першої серії 1992 року випуску. Фото: Нацбанк України

Слідом за Володимиром Великим, грошовий ряд продовжила банкнота номіналом 2 гривні, на якій зобразили його сина — князя Ярослава Мудрого, відомого як видатного законотворця та покровителя культури й освіти Київської Русі. На зворотному боці (реверсі) купюри розмістили зображення Софійського собору в Києві — головного символу духовного та культурного життя тогочасної держави.

Дві гривні першого покоління (1992 рік) із зображенням Ярослава Мудрого.
Дві гривні зразка 1992 року із Софійським собором на звороті. Фото: Нацбанк України

Дотримуючись історичної хронології, на зміну княжій добі в українській історії прийшов період Гетьманщини. Саме тому для банкноти номіналом 5 гривень було обрано постать гетьмана Богдана Хмельницького.

Зворотний бік цієї купюри прикрасило зображення знаменитої Іллінської церкви, що розташована у селі Суботів. Цей храм, зведений у 1653 році, традиційно вважається невіддільною частиною родового маєтку Хмельницького та місцем його проживання. Окрім архітектурної та історичної цінності, ця церква відома ще й тим, що, за літописними джерелами, саме вона стала місцем останнього спочинку й поховання видатного гетьмана.

Пʼть гривень 1992 року випуску: портрет гетьмана Богдана Хмельницького.
П'ять гривень першого покоління національної валюти з Богданом Хмельницьким. Фото: Нацбанк України

Банкноту номіналом 10 гривень присвятили постаті гетьмана Івана Мазепи, який став для національної валюти символом політичної та культурної самобутності України. На зворотному боці купюри відтворили величний архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври — головного релігійного та духовного осередку держави. Маловідомий факт: найперша версія цієї десятигривневої банкноти суттєво відрізнялася від наступних випусків, оскільки була виконана у фіолетових тонах.

Поява Мазепи на українських грошах супроводжувалася залізобетонним політичним спротивом. Творець дизайну Василь Лопата згодом згадував, що затвердження цього портрета далося вкрай важко. Тогочасний очільник Верховної Ради Леонід Кравчук відверто остерігався гострої реакції з боку Москви. Прагнучи уникнути масштабних ідеологічних конфліктів та зайвих дискусій, керівник парламенту наполегливо радив взагалі обійти постать гетьмана стороною і не вносити її до фінального проєкту.

Перша версія 10 гривень 1992 року, виконана у фіолетових тонах.
Українська банкнота номіналом в 10 гривень з Іваном Мазепою. Фото: Нацбанк України

Для банкноти номіналом 20 гривень обрали постать Івана Франка — одного з найвпливовіших українських письменників, поетів та громадських діячів, який став справжнім уособленням національної культури й літератури.

На зворотному боці купюри розмістили величну будівлю Львівського оперного театру. Цей вибір не лише підкреслив багатство архітектурної та мистецької спадщини України, а й зафіксував безпосередній зв'язок із галицьким культурним середовищем, у якому жив і активно творив Каменяр.

Двадцять гривень 1992 року з портретом Івана Франка та Львівською оперою.
Перші 20 гривень незалежної України (1992 рік). Фото: Нацбанк України

У масовий обіг уся лінійка цих купюр надійшла восени 1996 року під час проведення реформи. Проте їхня історія виявилася невічною: вже з 2003 року фінансовий регулятор розпочав процес їхнього планового вилучення з розрахунків, а у 2020 році банкноти першої хвилі повністю втратили свій статус законного платіжного засобу.

Окремої уваги заслуговує ескіз банкноти номіналом 50 гривень, яка повторила долю своєї попередниці часів УНР і так і не потрапила до реального обігу. На аверсі цієї невипущеної купюри автори зобразили Михайла Грушевського — видатного історика та першого голову Української Центральної Ради, чия постать стала символом відродження українських державотворчих традицій. На зворотному боці планували розмістити Будинок Учителя в Києві — саме ту історичну споруду, де свого часу проходили засідання Центральної Ради.

Ескіз невипущеної банкноти 50 гривень 1992 року з Михайлом Грушевським.
Проєктні 50 гривень 1992 року, які так і не потрапили в обіг. Джерело: Вікіпедія

Аналогічна доля спіткала й ескіз банкноти номіналом 100 гривень, яка теж залишилася лише на папері й не потрапила до реальних гаманців українців.

Візуальна концепція цієї невипущеної «сотні» відрізнялася глибоким символічним підтекстом:

  • Лицьовий бік: присвятили Тарасу Шевченку — культовій постаті, яка уособлює українське культурне відродження, національне письменство та безкомпромісну боротьбу за самобутність нашої нації.

  • Зворотна сторона: містила зображення будівлі Верховної Ради України, що виступало символом державного суверенітету та розвитку новітнього парламентаризму.

Невипущений варіант 100 гривень 1992 року з Тарасом Шевченком.
Ескіз першої стогривневої банкноти із будівлею Верховної Ради. Джерело: Вікіпедія

Банкноти другого покоління (зразка 1994 року)

Випуск купюр цієї серії стартував у середині 1990-х років. Частину накладу (зокрема емісії 1994 та 1997 років) виготовила британська компанія De La Rue. Проте вже у 1995 та 2001 роках до виробництва долучився власний Банкнотно-монетний двір НБУ, який згодом повністю перебрав на себе роль єдиного виробника українських грошей.

Ця лінійка отримала серйозне технічне оновлення. Для протидії фальшивомонетникам НБУ впровадив нові елементи захисту:

  • Вживлену захисну стрічку всередині паперового полотна.

  • Локальний водяний знак, який тепер відтворював портрет конкретного історичного діяча (замість загального тризуба, як у першому поколінні).

  • Спеціальні тактильні мітки для людей із порушеннями зору.

  • Суміщений малюнок — наскрізний графічний елемент, частини якого ідеально збігаються під час перегляду паперу на просвіт.

На банкноті номіналом 1 гривня лицьову сторону незмінно прикрашав портрет князя Володимира Великого. При цьому різні роки емісії мали свої індивідуальні відмінності в елементах безпеки. Так, випуск 1994 року був оснащений захисною ниткою з повторюваним мікротекстом «Україна», а от випуск 1995 року отримав стрічку вже з номінальним написом — «1 гривня».

Оновлена 1 гривня зразка 1994 року з вживленою захисною стрічкою.
Одна гривня другого покоління (випуск 1994 року). Фото: Нацбанк України

На банкноті номіналом 2 гривні було розміщено портрет князя Ярослава Мудрого. Серед її захисних характеристик з'явився локальний водяний знак, який відтворював образ самого правителя, а також вживлена захисна стрічка з повторюваним написом «2 гривні».

Дві гривні випуску 1995 року з локальним водяним знаком.
Дві гривні зразка 1995 року з портретним водяним знаком. Фото: Нацбанк України

На банкноті номіналом 5 гривень зобразили гетьмана Богдана Хмельницького, а її зворотний бік (реверс) прикрасило зображення Іллінської церкви. Грошовий знак також оснастили локальним водяним знаком у вигляді портрета гетьмана та вживленою захисною стрічкою з повторюваним написом «5 гривень».

Пʼть гривень 1994 року із зображенням Іллінської церкви на реверсі.
П'ять гривень емісії 1994 року із зображенням Іллінської церкви. Фото: Нацбанк України

На банкноті номіналом 10 гривень розмістили портрет Івана Мазепи, а її зворотний бік традиційно прикрасив архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври. Цей грошовий знак отримав локальний водяний знак із зображенням гетьмана та захисну стрічку з написом «Україна».

Водночас українські дослідники звертають увагу на цікаву історичну деталь: портрет Мазепи на купюрі не відповідає його реальній зовнішності. Детально вивчивши 12 прижиттєвих портретів гетьмана, науковці з'ясували, що насправді він виглядав зовсім інакше, ніж його звикли зображувати на сучасних грошах та сторінках шкільних підручників історії.

Десять гривень 1994 року з портретом Івана Мазепи та Києво-Печерською лаврою.
Банкнота 10 гривень другого покоління (випуск 1994 року). Фото: Нацбанк України

На банкноті номіналом 20 гривень з'явився цілий комплекс технологічних нововведень. Купюру оснастили вживленою в папір металізованою захисною стрічкою, яка мала шість виходів на поверхню. Також ліворуч на білому полі розмістили оновлений локальний водяний знак із портретом Івана Франка. Додатково для підвищення безпеки та зручності використання впровадили спеціальний тактильний знак для людей із порушеннями зору й суміщений наскрізний малюнок.

Двадцять гривень 1995 року з металізованою захисною стрічкою, що має шість виходів.
Двадцять гривень з оновленим комплексом захисту, 1995 рік. Фото: Нацбанк України

На банкноті номіналом 50 гривень, яка стала першою серед купюр цієї серії, що потрапила в реальний обіг, зафіксовано цікавий нюанс. За даними Національного банку, її надрукували ще у 1992 році та випустили в межах реформи 1996 року, хоча сама купюра не має зазначеного року випуску.

Ступінь безпеки цього номіналу суттєво посилили, додавши цілий комплекс елементів: приховане (латентне) зображення з цифрою «50», вживлену полімерну стрічку з мікротекстом «Україна», локальний водяний знак із портретом Михайла Грушевського, спеціальний рельєфний елемент для людей із порушеннями зору та суміщений наскрізний малюнок.

Пʼятдесят гривень другого покоління (без зазначеного року випуску) з Михайлом Грушевським.
Перші реальні 50 гривень в обігу (серія без зазначеного року друку). Фото: Нацбанк України

На банкноті номіналом 100 гривень характерною рисою цієї серії також стала відсутність зазначеного року друку. Обличчя Тараса Шевченка на аверсі відтворили на основі його прижиттєвої фотографії 1859 року. Комплекс захисних елементів поповнився латентним (прихованим) зображенням із цифрою «100», локальним водяним знаком із портретом поета та полімерною захисною стрічкою з повторюваним написом «Україна». Крім того, кардинально змінився дизайн реверсу: замість будівлі Верховної Ради на ньому зобразили пам’ятник Володимиру Великому поруч із Софійським собором.

Загалом, усі банкноти цієї серії були повноцінно випущені в масовий обіг у 1997 році. Згодом, у період з 2004 по 2010 роки, Національний банк розпочав їхнє поступове вилучення з розрахунків, а з 2020 року вони остаточно втратили статус законного платіжного засобу.

Сто гривень segundo покоління з портретом Тараса Шевченка на основі фото 1859 року.
Сто гривень другого покоління із портретом Тараса Шевченка та пам'ятником Володимиру Великому. Фото: Нацбанк України

На банкноті номіналом 200 гривень, яку випустили в обіг у 2001 році (хоча фактично виготовили, ймовірно, ще наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років), на українських грошах уперше з'явилося жіноче обличчя — видатної поетеси Лесі Українки. Зворотний бік купюри прикрасило зображення В'їзної вежі Луцького замку, яка стала головним символом історичної та архітектурної спадщини Волині — рідного краю письменниці.

Двісті гривень невідомого року випуску — перша українська банкнота з жіночим обличчям (Леся Українка).
Банкнота 200 гривень невідомого року випуску з Лесею Українкою. Фото: Нацбанк України

Банкноти третього покоління (зразка 2003 року)

Купюри цієї генерації виготовлялися в період із 2003 по 2018 роки, привносячи кардинальні зміни в дизайн, розміри та колірну гаму національної валюти.

На банкноті номіналом 1 гривня третього покоління перших років випуску було впроваджено сіро-зелене художнє оформлення. Окрім оновлення загальної колористики, суттєвої трансформації зазнав і сам образ князя Володимира Великого: на новому портреті замість пишних вус, які прикрашали правителя на грошах попередніх серій, у нього з’явилася борода.

Сіро-зелена 1 гривня 2004 року: князь Володимир Великий зображений із бородою.
Сіро-зелений варіант 1 гривні третього покоління (2004 рік). Фото: Нацбанк України

Пізніше художнє оформлення цієї банкноти кардинально змінили, перевівши його у жовто-блакитні відтінки. Нову модифікацію почали випускати на спеціальному нетонованому папері, проте всі ключові історичні елементи та оновлений портрет князя було повністю збережено.

Жовто-блакитна модифікація 1 гривні на нетонованому папері (випуск 2018 року).
Оновлена жовто-блакитна купюра в 1 гривню 2018 року випуску (дизайн 2006 року). Фото: Нацбанк України

На банкноті номіналом 2 гривні також оновили художню концепцію, зберігши портрет князя Ярослава Мудрого. Важливим художнім нововведенням на аверсі стало додавання його легендарного вислову-настанови: «Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде у вас». Кардинальних змін зазнав і реверс купюри: замість зображення Софійського собору там розмістили складну історичну композицію, що об'єднала військове спорядження, предмети повсякденного побуту княжої доби та автентичний фрагмент стародавнього зводу законів «Руська Правда».

Дві гривні 2004 року з цитатою Ярослава Мудрого та фрагментом «Руської Правди».
Дві гривні зразка 2004 року з оновленим історичним реверсом. Фото: Нацбанк України

На банкноті номіналом 5 гривень портрет гетьмана Богдана Хмельницького на лицьовій стороні тепер було доповнено його родинним гербом. Суттєвого технологічного оновлення зазнали й елементи безпеки: локальний водяний знак відтепер об'єднував образ самого гетьмана та графічний символ гривні. Крім того, купюру оснастили вживленою захисною стрічкою з повторюваним мікротекстом «5 ГРН», зображенням тризуба і цифрою «5», а також додали складне кодоване латентне зображення для додаткового захисту від підробок.

ʼть гривень 2004 року з родинним гербом Хмельницького та водяним знаком.
П'ять гривень третього покоління національної валюти (2004 рік). Фото: Нацбанк України

На банкноті номіналом 10 гривень портрет гетьмана Івана Мазепи на аверсі відтепер супроводжувався його родовим гербом «Курч». Також на лицьовий бік купюри нанесли пророчий рядок із відомої думи самого гетьмана: «А за віру хоч умріте і вольностей бороніте». Кардинальних змін зазнав і реверс банкноти: замість панорами Києво-Печерської лаври на ньому зобразили величний Успенський собор у поєднанні з символічною композицією з кобзи та книжки.

Технологічний захист цього номіналу вивели на новий рівень завдяки впровадженню кодованого латентного зображення, локального водяного знака (який тепер об'єднував портрет Мазепи та графічний символ гривні), а також вживленої захисної стрічки з повторюваним написом «10 ГРН», мікротризубом і цифрою «10».

Ці банкноти були офіційно введені в масовий обіг протягом 2004–2006 років. Їхній активний життєвий цикл почав завершуватися у 2020 році, коли стартував процес їхнього поступового вилучення з розрахунків, а вже з березня 2026 року паперові купюри цих номіналів повністю зникли з готівкового обігу країни.

Десять гривень 2006 року з гербом «Курч» та рядком із думи Івана Мазепи.
Банкнота 10 гривень емісії 2006 року з родовим гербом Мазепи. Фото: Нацбанк України

На банкноті номіналом 20 гривень дизайн також зазнав глибокої художньої модернізації. Поруч із портретом Каменяра на лицьовій стороні з'явився мальовничий гірський пейзаж, а композицію реверсу, де традиційно зображено Львівський оперний театр, доповнили фігурою статуї Слави та офіційним логотипом Національного банку України.

Окрім вживленої захисної стрічки, елементи безпеки посилили локальним водяним знаком, який поєднав у собі портрет Івана Франка та графічний символ гривні. Особливим художнім штрихом цієї банкноти стало нанесення знакової строфи з вірша поета, відтвореної історичним правописом — драгоманівкою: «Земле, моjа всеплодьучаjа мати! Сили, шчо в твоjіj движесь глубині, Крапльу, шчоб в боjу сміліjше стоjати, даj і міні!».

Двадцять гривень 2003 року із віршем Франка, написаним драгоманівкою.
Двадцять гривень зразка 2003 року з унікальним правописом на аверсі. Фото: Нацбанк України

На банкноті номіналом 50 гривень на аверсі з’явився портрет Михайла Грушевського поруч із його фундаментальною працею «Історія України-Руси» та символічним зображенням козака на коні. Порівняно з версією 1996 року, образ історика зазнав помітних змін — на його портреті зразка 2004 року з’явилося волосся замість колишньої лисини. На реверсі купюри розмістили будівлю Центральної Ради, яку оточують постаті селянки та робітника. Ці алегоричні фігури є прямим відсиланням до української грошової традиції, адже їх використовував видатний художник Георгій Нарбут ще у розробках банкнот 1918 року.

Пʼятдесят гривень 2004 року: оновлений портрет Михайла Грушевського із волоссям.
Купюра 50 гривень третього покоління (випуск 2004 року). Фото: Нацбанк України

На банкноті номіналом 100 гривень портрет Тараса Шевченка на аверсі відтворили на основі його відомого автопортрета 1840 року, а композицію художнього оформлення доповнили фрагментом його картини «Катерина» 1842 року. Зворотний бік (реверс) прикрасили постаті кобзаря та хлопчика з малюнка «Козак-бандурист» 1843 року, зображені на величній панорамі тлі Дніпра.

Цей грошовий знак отримав технологічний комплекс захисту, що включав локальний водяний знак із портретом поета й графічним символом гривні, вживлену захисну стрічку з повторюваним написом «100 ГРН» і мікротризубом, а також спеціальний оптично-змінний елемент. Особливим художнім та ідеологічним штрихом дизайну стало нанесення легендарної цитати з вірша Кобзаря: «Свою Україну любіть…». Банкноти цього зразка були введені в офіційний обіг у 2006 році, а починаючи з 2023 року Національний банк розпочав процес їхнього поступового вилучення з активних розрахунків.

Сто гривень 2005 року, дизайн якої базується на автопортреті Шевченка 1840 року.
Українська банкнота номіналом в 100 гривень 2005 року випуску. Нацбанк України

На банкноті номіналом 200 гривень третього покоління зобразили будинок-музей Лесі Українки в Колодяжному (Ковельський район). Технологічний комплекс захисту цього номіналу посилили локальним водяним знаком із графічним символом гривні, захисною стрічкою з написом «200 ГРН» і мікротризубом, а також спеціальним оптично-змінним елементом. Художнє оформлення купюри доповнили проникливими рядками з поезії Лесі Українки. Починаючи з 1 листопада 2024 року, Національний банк України розпочав процес поступового вилучення цих банкнот з активного готівкового обігу.

Двісті гривень 2007 року із зображенням будинку-музею Лесі Українки в Колодяжному.
Двісті гривень третього покоління, які наразі вилучаються з обігу. Фото: Нацбанк України

На банкноті номіналом 500 гривень, яка з’явилася в обігу разом із іншими банкнотами третього покоління, зафіксовано цікаву історичну деталь: її випустили у світ аж через 10 років після того, як було розроблено її перший дизайн. Головною постаттю аверсу став видатний український філософ Григорій Сковорода, а на зворотному боці розмістили будівлю Києво-Могилянської академії. Ця купюра перебуває в обігу з 2006 року, проте з 2024 року Національний банк України розпочав її поступове вилучення з розрахунків для заміни на оновлені грошові знаки.

Пʼятсот гривень 2006 року з Григорієм Сковородою та Києво-Могилянською академією.
П'ятсот гривень зразка 2006 року із Григорієм Сковородою. Фото: Нацбанк України

Банкноти четвертого покоління (зразка 2018 року)

Банкноти цієї генерації виготовлялися у період із 2018 по 2023 роки, поступово замінюючи в обігу зношені грошові знаки попередніх років (зокрема, випусків 2014–2019 років). Усі купюри цієї серії отримали комплекс надсучасних елементів захисту:

  • SPARK-елементи з яскравим кінетичним ефектом (динамічною зміною кольору та рухом світлової смуги при зміні кута нахилу).

  • «Віконні» захисні стрічки, які частково виходять на поверхню паперу й містять динамічні зображення номіналу та графічного символу гривні.

  • Кодовані латентні зображення.

  • Оптично-змінні елементи високого рівня безпеки.

На банкноті номіналом 20 гривень локальний водяний знак став комбінованим — тепер він поєднує в собі портрет Івана Франка та цифрове позначення самого номіналу. Праворуч від портрета письменника розмістили високотехнологічний SPARK-елемент у вигляді стилізованої квітки, що змінює свій колір під час нахилу купюри.

Сучасні 20 гривень 2018 року зі стилізованою квіткою як SPARK-елементом.
Нова банкнота 20 гривень 2018 року із четвертої генерації грошей. Фото: Нацбанк України

На банкноті номіналом 50 гривень локальні водяні знаки та динамічні SPARK-елементи за своєю концепцією схожі на рішення, використані в попередній серії. Головною ж особливістю оновленого захисного комплексу став високотехнологічний оптично-змінний елемент у вигляді двох стрічок, який розмістили праворуч від портрета Михайла Грушевського.

Оновлені 50 гривень 2021 року з двома оптично-змінними стрічками.
Модернізована купюра 50 гривень випуску 2021 року. Фото: Нацбанк України

На банкноті номіналом 100 гривень четвертого покоління головним безпековим акцентом став оптично-змінний SPARK-елемент, виконаний у вигляді палітри з пензлями, що символізує творчий шлях Кобзаря. Кардинальних змін зазнав і дизайн зворотного боку купюри: зображення кобзаря з хлопчиком-поводирем повністю замінили, і тепер на реверсі розміщено величний Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Сто гривень 2021 року четвертого покоління із Червоним корпусом КНУ на звороті.
Сто гривень четвертого покоління із Червоним корпусом університету. Фото: Нацбанк України

Окремою особливістю цього періоду став випуск у 2018 році сувенірної 100-гривневої банкноти, створеної на честь 100-річчя перших банкнот Української Народної Республіки (УНР). Цей пам'ятний знак художньо відтворював історичний дизайн грошей доби Української революції, проте він не мав статусу законного платіжного засобу й випускався виключно як колекційне видання.

Сувенірна банкнота 100 гривень 2018 року, випущена до сторіччя виходу першої сотні гривень за часів УНР.
Пам'ятна сувенірна «сотня» 2018 року (не є платіжним засобом), приуроченна до сторіччя виходу першої сотні гривень за часів УНР. Фото: Нацбанк України

На банкноті номіналом 200 гривень головними захисними оновленнями стали яскравий SPARK-елемент, виконаний у вигляді стилізованої квітки, та високотехнологічна «віконна» захисна стрічка. Ця стрічка частково виходить на поверхню паперу й містить чіткі динамічні зображення графічного символу гривні та цифрового позначення номіналу «200».

Двісті гривень 2019 року з «віконною» захисною стрічкою та SPARK-квіткою.
Сучасна банкнота 200 гривень четвертої генерації (2019 рік). Фото: Нацбанк України

На банкноті номіналом 500 гривень четвертого покоління захисний комплекс оновили за допомогою високотехнологічного SPARK-елемента, виконаного у вигляді відкритої книги з пером та літерою «А». Крім того, купюра отримала «віконну» захисну стрічку, на якій динамічно відображаються графічний символ гривні та цифрове позначення номіналу «500».

Пʼятсот гривень 2023 року із захисним елементом у вигляді книги з пером.
П'ятсот гривень четвертого покоління випуску 2023 року. Фото: Нацбанк України

На банкноті номіналом 1000 гривень, яка стала абсолютно новим і найвищим номіналом у цій генерації, на аверсі зобразили видатного українського науковця, мислителя та філософа Володимира Вернадського. Зворотний бік (реверс) купюри прикрасило зображення будівлі Президії Національної академії наук України, історія створення якої нерозривно пов'язана з діяльністю вченого.

Найвищий номінальний знак — 1000 гривень 2019 року з Володимиром Вернадським.
Банкнота найвищого номіналу 1000 гривень зразка 2019 року. Фото: Нацбанк України

В Україні процес оновлення паперових грошей не підпорядкований жорсткому календарному графіку, проте зазвичай планова модернізація готівкових знаків відбувається кожні 5–10 років.

За даними Національного банку України, основними причинами цього процесу є:

  • Посилення захисту від підробок: інтеграція найсучасніших безпекових елементів, зокрема динамічних SPARK-ефектів, локальних водяних знаків, новітніх захисних стрічок та оптично-змінних елементів.

  • Природне зношення купюр: планова заміна старих і пошкоджених банкнот, що перебувають в активному обігу, задля підтримання якісного готівкового фонду країни.

Окремим стимулом для технологічного та художнього оновлення стають ювілейні чи пам’ятні події, з нагоди яких НБУ випускає окремі серії. У деяких випадках такі пам'ятні релізи безпосередньо впливають на дизайн стандартних грошових знаків.

Яскравим прикладом такої еволюції став розвиток четвертого покоління національної валюти: після масового друку стандартних банкнот номіналами від 20 до 500 гривень у період із 2018 по 2023 рік, уже у 2024 році регулятор розпочав поступове впровадження їхніх модифікованих версій. Головною відмінністю цих оновлених купюр стало нанесення на них легендарного національного гасла: «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!».

Недавні записи

Рекомендовані публікації

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов'язково відображають офіційну позицію партнерів програми.
Підписатися на нас
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Рідне місто. Мирноград».

Матеріали, позначені знаком ®, публікуються на правах реклами.



© 2026. «Рідне місто. Мирноград»
eyetagclockmagnifiercrossmenuchevron-down