Верховна Рада ухвалила закон про оподаткування цифрових платформ

9 Червня, 2026  
521
9 Червня, 2026  
521

Верховна Рада України 9 червня ухвалила в цілому доопрацьований законопроєкт № 15111-д, який регулює комплексне оподаткування цифрових платформ. За фінальний документ проголосував 241 народний депутат. Нагадаємо, що цей нормативний акт є одним із ключових структурних маяків у чинній програмі фінансової співпраці України з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

Співпраця з міжнародними партнерами у цьому напрямі передбачає поступову адаптацію українського законодавства до європейських стандартів, зокрема щодо прозорості фінансових потоків та контролю за цифровою комерцією. Це рішення має на меті допомогти державі залучити додаткові надходження до бюджету в майбутньому, а також вирівняти умови конкуренції між класичним офлайн-бізнесом і великими цифровими гігантами.

Що передбачає Закон 15111-д та кого він стосується

Нове регулювання безпосередньо стосується як українських, так і великих іноземних технологічних компаній, які надають цифрові послуги та активно працюють на вітчизняному ринку. Йдеться про такі популярні сервіси, як Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber та інші аналогічні платформи, що спеціалізуються на:

  • наданні різноманітних послуг (наприклад, пасажирські перевезення чи доставка),

  • онлайн-продажу товарів через маркетплейси,

  • наданні в короткострокову чи довгострокову оренду нерухомого майна або транспорту.

Фінальна редакція документа вийшла максимально збалансованою та отримала офіційну підтримку з боку всіх провідних бізнес-асоціацій, які брали активну участь у тривалих профільних обговореннях. Про це окремо зазначив перший заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк. Він також повідомив, що під час безпосереднього розгляду в сесійній залі народні депутати не підтримали низку технічних поправок, однак це не мало критичного чи деструктивного впливу на загальний зміст і філософію документа.

Як змінився фінальний текст документа порівняно з першою редакцією

Кабінет Міністрів України вніс початковий проєкт закону № 15111 до парламенту 30 березня. Парламент успішно схвалив його доопрацьовану версію під номером № 15111-д у першому читанні 8 квітня, після чого документ кілька разів з різних причин знімали з розгляду поточного порядку денного.

Початкові фінансові ліміти

Початкова урядова редакція передбачала пряме оподаткування доходів фізичних осіб, які вони отримують через цифрові платформи (зокрема від оренди майна, авто, надання особистих послуг чи продажу товарів) у межах до 834 розмірів мінімальної заробітної плати (що становить близько 7,2 млн грн станом на 2026 рік). Також пропонувалося запровадити річний податковий ліміт на рівні до €2000, а всі обов’язки податкового агента планували покласти безпосередньо на операторів онлайн-майданчиків. Документ передбачав пільгову ставку 5% ПДФО замість чинних стандартних 18%, а також військовий збору у розмірі від 1,5% до 5%.

Пом'якшення у фінальній версії

Проте підготовлений профільним комітетом до другого читання законопроєкт 15111-д суттєво змінив початкову модель жорсткого регулювання. Зокрема, з фінального тексту народні обранці повністю вилучили дискусійні норми про обов’язкове відкриття спеціальних рахунків для продавців та положення, що стосувалися часткового розкриття банківської таємниці.

Замість впровадження обов’язкового самостійного подання декларацій у випадках перевищення лімітів, підсумкове податкове зобов’язання тепер визначатиметься безпосередньо контролюючим органом. Крім того, з тексту прибрали серйозні юридичні ризики автоматичного визнання відносин між платформами (на кшталт Uber чи Glovo) та самозайнятими виконавцями (водіями, кур'єрами) як трудових відносин.

Додатково до другого читання з системи загального моніторингу виключили операції Кабміну, урядових організацій та компаній, акції яких торгуються на організованих ринках капіталу. Змінено й сам об’єкт контролю — з поняття «товар» повністю вилучено так звані цифрові речі. Для операторів-нерезидентів передбачено щорічну звітність через спеціально створене портальне рішення та щомісячну сплату податків в іноземній валюті.

Спеціальне портальне рішення, яке наразі розробляється для операторів-нерезидентів, дозволить іноземним корпораціям взаємодіяти з українськими податковими органами дистанційно. Це має суттєво спростити процеси адміністрування та унеможливити зайві бюрократичні затримки, оскільки транзакції та звітність координуватимуться через захищені цифрові канали.

Важлива деталь: Під час фінального голосування Рада підтримала більшість врахованих поправок, зокрема щодо гарантованого зниження ставки ПДФО для доходів від оренди житла фізичними особами до 5%.

Коли нове оподаткування цифрових платформ запрацює на практиці

Офіційно нові правила гри та системне оподаткування цифрових платформ набудуть чинності не раніше січня 2027 року. Водночас, за словами Ярослава Железняка, фактичний запуск моніторингового механізму може відбутися трохи пізніше.

Це пов’язано з тим, що для повноцінної роботи системи державі необхідно підписати низку важливих міжнародних мемов, а також технічно налагодити складну систему автоматичного обміну інформацією між державними органами та цифровими платформами. Повноцінно та без збоїв ця система може запрацювати ближче до початку 2028 року, прогнозують у профільному комітеті парламенту.

Таким чином, прийняття цього закону є важливим кроком для системної детінізації ринку онлайн-послуг, проте для пересічних користувачів та самозайнятих виконавців наразі немає причин для хвилювання. До моменту реального старту платформ у 2027 чи 2028 роках чинні правила оподаткування залишаються незмінними.

Недавні записи

Рекомендовані публікації

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов'язково відображають офіційну позицію партнерів програми.
Підписатися на нас
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Рідне місто. Мирноград».

Матеріали, позначені знаком ®, публікуються на правах реклами.



© 2026. «Рідне місто. Мирноград»
eyetagclockmagnifiercrossmenuchevron-down