Війна дезінформаторів. Як мешканцям Донеччини відрізнити правду від ворожих фейків

7 Липня, 2026  
3963
7 Липня, 2026  
3963

Війна, розв’язана рф проти українського народу, має кілька вимірів. Окрім бойових дій на фронті заради окупації території та знищення українців як нації, ворог постійно веде не менш підступну та більш приховану війну за свідомість наших громадян.

Щодня у інформаційному полі країни з’являються все нові приклади дезінформаційних кампаній. Їх мета підірвати єдність українського народу, постійно створюючи все нові і нові фейки та пропагандистські міфи. Жителі прифронтових територій через свою географічну наближеність до окупованих територій або території рф найбільш вразливі до цього ідеологічного ворожого впливу.

З 2014 року на окупованій частині Донецької та Луганської областей сформоване закрите повністю підконтрольне уряду рф інформаційне поле. Аналітики Центру досліджень «Детектора медіа» разом із британськими партнерами з Центру інформаційної стійкості нещодавно підготували детальний звіт про нього. Це дослідження переконливо доводить, що будь-які спроби українців на підконтрольній території отримати об’єктивну та неупереджену інформацію про події в Україні або перебіг бойових дій свідомо блокується окупаційною владою.

Для впливу на свідомість громадян України, що опинились в окупації, 24/7 працюють локальні пропагандистські ЗМІ. Аби зрозуміти масштаби цієї пропагандистської машини можна привести лише кілька цифр. Так, на окупованій частині Донецької області мовлення здійснюють 9 місцевих телевізійних компаній, 5 радіостанцій, і більше 20 друкованих видань. Кількість пропагандистських сайтів та мереж телеграм каналів ще більша. Разом з загальнонаціональними російськими ТВ каналами усі вони постійно генерують, транслюють та поширюють все нові і нові дезінформаційні наративи.

Представниця Інституту масової інформації в Донецькій області Юлія Гаркуша регулярно здійснює огляд медіаподій на окупованій території нашої області. Ці огляди переконливо свідчать, що мережа пропагандистів на окупованій території постійно зростає. Ряди новоспечених пропагандистів постійно поповнюються за рахунок студентів, слухачів пропагандистських шкіл та нових кадрів, які раніше ніякого відношення до медіа не мали. За роботою усієї цієї пропагандистської армії пильнують старші товариші з Росії, які часто «гастролюють» окупованими територіями.

Але машина російської пропаганди не обмежує свою діяльність окупованими територіями. Одне з її пріоритетних завдань – посіяти страх та паніку на прилеглих до фронту територіях, малюючи картинки неминучого захвату області. Задля цього постійно розширюються межі поширення ворожого ТВ та радіосигналу, анонімні телеграм користувачі/боти вступають у популярні місцеві телеграм групи для підтримки та популяризації численних ворожих фейків.

Жителі прифронтових територій на Донеччині сьогодні це у більшій мірі літні люди. Ті, хто не бачать можливості розпочати нове життя у інших регіонах, або не бажають залишати рідний дім та звичне коло спілкування. Нерідко у людей немає фінансового ресурсу для переїзду у більш безпечні регіони. Ворог радо цим користується.

Більш чутливими до будь-яких цілеспрямованих дезінформаційних кампаній жителів прифронтових територій робить кілька факторів. По-перше, це певна обмеженість у доступі до українських інформаційних ресурсів, зокрема, інтернету та ТБ через часті відключення електрики. Вони, в свою чергу, обумовлені не тільки проблемами вітчизняної електрогенерації, яка постійно зазнає ворожих ударів, а й руйнуванням локальних мереж через постійні обстріли прифронтової території.

По-друге, свій вплив має і досить легкий доступ до російських пропагандистських ресурсів. Супутникові та аналогові антени дозволяють легко вловити потужний ТВ та радіосигнал з окупованого Донецька. Третім важливим чинником можна вважати пригнічений психологічний стан більшості мешканців прифронтових територій через постійні обстріли. В умовах, коли твоє рідне місто майже щодня зазнає ракетних обстрілів, відчуває на собі наслідки прильотів КАБів та артилерії, схильність вірити у будь-які апокаліптичні для України сценарії та фейки зростає.

Ще одним важливим фактором є наявність широкого кола знайомих, родинних або дружніх зв'язків, які були побудовані до 2014 року. Після окупації частини території області ці людські зв’язки нерідко зберігаються. Через них будь-які цілеспрямовані наративи ворожої пропаганди швидко потрапляють у місцеві групи в різноманітних месенджерах або розносяться мережею «сарафанного радіо».

Після окупації ворогом Авдіївки, як важливого оборонного форпосту в Донецькій області, серед мешканців міст та селищ Покровського району суттєво збільшились настрої занепокоєння. Вони обумовлені збільшенням ризиків окупації, наближенням лінії фронту та зростанням кількості обстрілів, під час яких гинуть та отримують поранення все більше людей. Цими настроями активно користується ворожа мережа дезінформації, які підігріває панічні настрої, вкидаючи у інформаційний прифронтовий простір на прифронтових територіях чисельні фейки.

Протягом останніх місяців у популярних серед місцевих мешканців групах у Телеграмі та Вайбері фіксується збільшення кількості анонімних користувачів. Повідомлення, які вони розповсюджують, нерідко мають усі ознаки фейків та спрямованого інформаційного ворожого впливу. Що дає підстави шукати авторів цих анонімних користувачів на окупованих територіях, або в рф.

Так, нещодавно анонімні користувачі кількох популярних на Донеччині телеграм чатів, зокрема, поширювали велику кількість повідомлень, які спрямовані на дискредитацію кампанії з мобілізації у ряди ЗСУ. Так, були розповсюджені повідомлення ніби до «Слов’янська, Павлограда, Запоріжжя, Харкова вже почали прибувати сотні співробітників ТЦК для відлову людей».

Місяцем раніше аналогічні фейкові повідомлення стали об’єктом аналізу для команди фактчеркерів незалежної медіа платформи «Гвара медіа». Поширення цих ворожих наративів помітили обласні ТЦК та СП, зокрема Донецький.

У офіційних зверненнях територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) йдеться про те, що жодних «посилень» особовим складом з інших ТЦК у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій та інших областях у районі відповідальності не відбувається і не планується, потреби у цьому немає:

«Офіційно повідомляємо – це фейк. Джерело – російські пропагандистські ресурси, які намагаються розігнати чергову брехню в рамках своє інформаційно-психологічної операції з метою дискредитації системи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки й Збройних Сил України в цілому».

У травні минулого року окремі користувачі місцевих та регіональних телеграм каналів ширили посилання на повідомлення російського пропагандистського каналу. Повідомлення містило фейк, що Київ готується почати мирні переговори з рф вже у червні 2025 року.

Цей фейк був детально проаналізований та спростований Центром протидії дезінформації. Так, зокрема центр зазначив, що інформація про те, що Україна нібито готується розпочати мирні переговори з рф у червні, не відповідає дійсності. Поширення цих тез у мережі є маніпуляцією навколо заяви президента України Володимира Зеленського.

Насправді Президент України зазначив: «Світова більшість повинна примусити рф до миру та може це зробити. Саме в червні може початися шлях до справедливого миру».

Третій місяць поспіль анонімні користувачі телеграм каналів активно підтримують наративи про те, що «їхати в Україні нема куди. Там ми не кому не потрібні. Краще переживати обстріли у рідних домівках і гуртом».

Чисельність таких повідомлень, як і анонімність телеграм акаунтів з яких вони створені, можна вважати ознаками цілеспрямованого інформаційного вкиду, спрямованого на зрив офіційної кампанії з евакуації місцевого населення Донецькій області, яку активно впроваджує Уряд. Ворожі війська зацікавлені у збереженні «живого щита», який може бути використаний при активних наступальних діях у регіоні.

Начальник Мирноградської військової адміністрації Юрій Третяк так охарактеризував спроби ворожої пропаганди маніпулювати темою евакуації.

Начальник Мирноградської військової адміністрації Юрій Третяк- З початком повномасштабного вторгнення Донецька область щоденно потерпає від ворожих обстрілів. Ступінь їх інтенсивності різна. Але усі вони несуть небезпеку для життя і здоров’я людей. Саме тому ще навесні 2022 року Уряд запровадив обов’язкову евакуацію населення. Хтось цією можливістю вже скористався, хтось ще вагається.

Спроби ворожої пропаганди спекулювати на цій болючій для багатьох жителів Донеччині темі викликають обурення. Адже усі ми розуміємо що ворог щодня скидає на прифронтові території зливу ракетних та артилерійських снарядів.

Вберегти своє життя у цих умовах – головний пріоритет. Тому наголошую не необхідності тверезо оцінювати реалії. Сім’ї з дітьми та маломобільними людьми перші повинні оцінити усі ризики. Закликаю не піддаватися ворожим маніпуляціям та вберегти своє життя і життя рідних.

Мені здається, що впливу російської пропаганди у нашій громаді найбільше піддаються літні люди. Цьому сприяє обмеженість кола спілкування, відсутність можливості доступу до різних джерел інформації, звичка довіряти чуткам.

Боротися з цими проблемами в умовах повномасштабної війни на прифронтових територіях вкрай складно. Але можливо за рахунок поширення елементарних знань про інформаційну гігієну. Після більше ніж двох років повномасштабної війни все більше людей розуміють її важливість. Адже звичка не довіряти чуткам та анонімним повідомленням, а перевіряти факти, шукати першоджерело інформації, яка викликає бурхливі емоції, здатна вберегти не тільки залишки нервових клітин, а інколи і життя.

Тож аби дати відсіч ворожій пропаганді усім нам варто пам’ятати наступне

1. Фейкові новини часто мають кілька характерних ознак. По-перше, це сенсаційні заголовки, які намагаються викликати емоційні реакції. Такі новини можуть містити емоційний контент та відсутність посилань на перевірені джерела. Важливо звертати увагу на джерело інформації – чи воно надійне і відоме. Якщо джерело невідоме або сумнівне, це сигнал для обережності. Також, якщо новина викликає сильні емоції, такі як страх, гнів або обурення, це може бути ворожа маніпуляція.

2. Сенсаційні заголовки часто використовуються для привернення уваги та маніпуляції емоціями. Щоб не піддаватися на такі прийоми, завжди читайте повний текст новини, аналізуйте інформацію та шукайте підтвердження з інших джерел. Зберігайте спокій і не поспішайте ділитися новиною, яка викликала сильну емоційну реакцію. Замість цього зробіть паузу, подумайте і спробуйте знайти додаткові підтвердження. Звертайтесь до експертів або фактчекерів за їхньою думкою щодо конкретної новини.

3. Україна бореться з дезінформацією на різних рівнях. Уряд запровадив кілька ініціатив для моніторингу та протидії фейковим новинам. Наприклад, створено Центр протидії дезінформації, який працює над виявленням та спростуванням неправдивої інформації. Громадські організації та медіа також відіграють важливу роль, проводячи фактчекінг та просвітницькі кампанії.

4. Якщо у вас виникають сумніви щодо правдивості інформації, слідуйте певному алгоритму: перевірте джерело, знайдіть додаткові підтвердження з незалежних джерел, зверніться до фактчекінгових ресурсів. Зверніть увагу на дати та контекст подій – часто фейки використовують старі фото або відео, видаючи їх за нові. Звертайтесь до офіційних джерел інформації, таких як урядові сайти або відомі медіа.

5. Після виявлення фейкової інформації не поширюйте її далі. Зверніться до адміністраторів платформ для видалення неправдивого контенту. Інформуйте своє оточення про фейкову новину, пояснюючи, чому вона неправдива. Це можна робити через соціальні мережі, особисті повідомлення або під час особистих зустрічей.

6. Спілкування з друзями та родиною щодо фейкової інформації повинно бути спокійним та аргументованим. Використовуйте перевірені факти та джерела, пояснюйте, чому інформація є неправдивою, та надавайте правдиві дані. Важливо не викликати конфліктів, а вести діалог з повагою. Наприклад, можна показати приклади фейкових новин та їх спростування, пояснити чому варто довіряти перевіреним джерелам. Організуйте спільний перегляд або обговорення новин, щоб разом аналізувати інформацію.

7. Існують інструменти, такі як Google Reverse Image Search, TinEye та інші, які допомагають перевірити достовірність зображень. Вони дозволяють знайти оригінал фото та побачити, чи було воно змінене або згенероване. Звертайте увагу на деталі фото, такі як тіні, відображення та інші дрібниці, які можуть видати штучне походження зображення.

8. Значна частина Telegram-каналів не мають прозорої інформації про своїх власників. Використовуйте ресурси, які відстежують авторство каналів. Звертайте увагу на наявність офіційних верифікацій або зв’язків з відомими медіа. Існують бази даних та платформи, які аналізують контент каналів та визначають їхнє походження.

Ще 3 додаткові поради для жителів прифронтових територій

1. Протидіяти дезінформації на прифронтових територіях можна за рахунок перевірки інформації через довірених осіб. Замість того, щоб довіряти анонімним джерелам та чуткам, намагайтеся отримувати інформацію від представників влади, волонтерів, медиків. Вони можуть мати більш достовірну інформацію та можуть бути доступні через локальні мережі або особисто.

2. Використання радіо, місцевих газет та інших альтернативних джерел інформації, які розповсюджують контент, що має авторство. Варто користуватися джерелами інформації, які передають офіційну інформацію та спростовують чутки.

3. Залишаючись на прифронтових територіях дуже важливо зберігати психологічну стабільність. Паніка і страх роблять людей більш вразливими до дезінформації.

Тож, наразі тільки спільними зусиллями ми можемо протистояти загрозам російської дезінформації та забезпечити інформаційну безпеку країни. Кожен українець може зробити свій внесок у боротьбу з ворожими наративами, навчаючись розпізнавати фейки, критично оцінювати інформацію та ділитися правдивими новинами зі своїм оточенням. Це запорука виживання та трансформації у стійке і поінформоване суспільство, яке здатне протистояти маніпуляціям та перемогти і в інформаційній війні.

Максим ЗАБЄЛЯ

 

Недавні записи

Рекомендовані публікації

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов'язково відображають офіційну позицію партнерів програми.
Підписатися на нас
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Рідне місто. Мирноград».

Матеріали, позначені знаком ®, публікуються на правах реклами.



© 2026. «Рідне місто. Мирноград»
eyetagclockmagnifiercrossmenuchevron-down