Герої соціалістичної праці: Кузьма Антипович Северинов

Кузьма Антипович Северинов народився 14 листопада 1931 року у селі Хохол-Тростянка Острогозького району Воронезької області у селянській родині. Працювати почав у рідному селі, згодом був призваний до лав РА.

Восени 1954 року після демобілізації Кузьма Северинов разом із товаришем Василем Ложкіним приїхали до нашого міста, найшли адміністративну будівлю тресту «Красноармійськвугілля» і заявили про свою готовність працювати на будь-якій копальні Донбасу. У відділі кадрів їм порадили шахту ім. Димитрова. Друзі погодилися. І вже за півтора роки – у лютневому випуску шахтної газети «Димитровець» за 1956 рік – шпальту прикрашало фото Кузьми Северинова як передовика виробництва. За рік роботи на копальні Кузьма засвоїв роботу наваловідбійщика, перенощика та робочого видобувного забою. А фото юнака прикрасило шпальти інших  - обласних і навіть республіканських – видань.

У 1958 році Кузьма Северинов очолив комплексну молодіжну бригаду гірників. Під його керівництвом колектив неодноразово був признаний кращим за показниками роботи. Згодом на шахті була готова до експлуатації нова лава з новим сучасним обладнанням і технікою. Роботу у лаві довірили колективу Кузьми Северинова. 27-річний Кузьма Северинов погодився й обіцяв докласти зусиль, аби не підвести адміністрацію копальні і свою бригаду. Пізніше він згадував, що у роботі бригадира є свої складнощі. І вони не про механізми та показники. Вони про спілкування, риси характеру, особисті кордони його колег. Треба розуміти кожного, буквально, чути кожного, хто працює поруч – його бажання, настрій, його біль і сумнів – інакше дружнього колективу не буде. А там, де не має взаєморозуміння та поваги – немає і  показників і досягнень. Також тепло і з повагою Кузьма Северинов пригадував Івана Бридька, який і словом і ділом допомагав бригаді Северинова працювати у новій лаві.

Зовсім скоро «северинівці» визвали на змагання за звання найкращої молодіжну бригаду із Москви. І довели, що у Донбасі працюють мужні, самовіддані люди, професіонали. Змагання «севериновці» виграли. Хоча було дуже складно, ламалася техніка, складними були гірничо-геологічні умови, виходили з ладу механізми, і гірники були вимушені цілодобово усувати негаразди. Але бажання бути першими, довести усім і собі у першу чергу, що колектив – це сила – перемагало усі перепони. На початок 1959 року лава працювала «як годинник».

18 грудня 1958 року бригаді Кузьми Северинова першій у Донбасі було присвоєно високе звання «Бригада комуністичної праці». Упродовж наступних 20-ти років бригада змогла перевиконати план видобутку вугілля з показником у шість разів вище за норму! Композитор Олександр Флярковський присвятив славетним гірникам пісню «У чистому небі донецьким».

У 1960 році Кузьмі Северинову було присвоєно почесне звання Герой соціалістичної праці. А 21 грудня того ж року «севериновці» серед 39-ти колективів вугільної промисловості видали на-гора мільярдну тону вугілля.  Загалом за 20 років існування бригади «северинівці» видобули більше ніж 4 мільйони т вугілля, більше ніж 250 т – понаднормово.

Окрім професійної діяльності, Кузьма Северинов був суспільним активістом. Шість разів його було обрано депутатом ВР Української СРС. Був депутатом Донецької обласної ради, обранцем двох міжнародних форумів молоді. Він активно зустрічався з колегами з Польщі, Чехословаччини, Німеччини, Франції та Великобританії. Під час одного із зібрань у Москві Кузьма Северинов познайомився із першим космонавтом Юрієм Гагаріним. Згодом бригада Северинова вирішила носити ім’я першопрохідника космосу.

За свою трудову діяльність, вагомий внесок у розвиток вугільної промисловості Кузьма Северинов був нагороджений орденами Жовтневої революції, Трудового червоного прапора, медаллю «За трудову доблесть», Почесними знаками від Міністерства вугільної промисловості. Кузьма Северинов – кавалер знаку «Шахтарська слава», має звання «Почесний шахтар», «Заслужений шахтар УСРС», Почесний громадянин міста Красноармійська. Він автор двох книжок «Слово про робочу гідність» і «Первопуток».

У 1994 році Кузьма Северинов пішов на відпочинок. Помер славетний шахтар 27 вересня 1996 року. Похований у Мирнограді.

За матеріалами статті Лариси Стеблякової,
завідувачки музею ВП «Шахта 5/6» ДП «Мирноградвугілля».

Недавні записи

Рекомендовані публікації

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов'язково відображають офіційну позицію партнерів програми.
Підписатися на нас
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Рідне місто. Мирноград».

Матеріали, позначені знаком ®, публікуються на правах реклами.



© 2026. «Рідне місто. Мирноград»
eyetagclockmagnifiercrossmenuchevron-down