Михайло Варфоломійович Атрохов народився 15 жовтня 1928 року у Білорусії у родині селян. Батьки виховували п’ятьох дітей – чотирьох синів і доньку. Після закінчення семирічки Михайло почав працювати у колгоспі. Потім війна, окупація, визволення і мрії підлітка про майбутнє життя.
Ще у 30-ті роки Михайло уперше почув про славетний український край під назвою Донбас, про його чудові краєвиди, а – головно – про працю у копальнях, працю важку, але цікаву та змістовну.
Мрія юнака здійснилася у 1948 році. Михайло Атрохов приїхав на Донбас, оселився у Новоекономічному, пішов вчитися на кріпильника. Після закінчення навчання був прийнятий на роботу на шахту «Центральна» помічником кріпильника. Потім працював у лаві, був помічником, а згодом – майстром гірничим. Із великою повагою Михайло Атрохов завжди згадував своїх вчителів, тих, хто навчив його шахтарській справі. Серед них – Степан Михайлович Овчинніков.
У 1950 році Михайла призначили бригадиром молодіжної бригади прохідників. Юнак дуже відповідально поставився до нового призначення та запевнив старших товаришів і керівництво підприємства, що зробить усе можливе, аби мати гідні показники виробництва. Колеги й однодумці ніколи не підводили свого ватажка, тому бригада швидко стала передовою, показники засвоєних метрів постійно зростали.
За високі показники, відповідальне ставлення до праці, професіоналізм та активну життєву позицію 26 квітня 1957 року Михайлу Атрохову було присвоєно високе звання Героя соціалістичної праці. Він завжди був поруч із колегами, учнями, не цурався будь-якої роботи, ніколи не вихвалявся досягнутими результатами та постійно навчався. Опановував нову техніку, цікавився роботою інших передовиків виробництва, підтримував зв’язки з колегами з інших шахт. У 1957 брав участь у фестивалі молоді і студентів у Москві.
У 1972 році Михайло Атрохов працював вже заступником начальника дільниці № 6. Колектив дружній, злагоджений, за півроку шахтарям вдалося видати на-гора 3530 т вугілля понаднормово. Це був успіх, це була перемога, це був повсякденний труд.
За високі виробничі показники упродовж 1959-1978 років Михайло Атрохов отримав медаль «За трудові досягнення». Також він є повним кавалером знаку «Шахтарська слава» від Міністерства вугільної промисловості.
У 1996 році був визнаний «Почесним мешканцем Димитрова». Брав активну участь у житті рідного міста, був активним і відповідальним. На шахті «Центральна» працював до 1997 року, потім пішов на відпочинок.
Помер славетний шахтар Михайло Атрохов 18 серпня 1999 року. Похований у Мирнограді на кладовищі «Північне».
За матеріалами статті Лариси Стеблякової,
завідувачки музею ВП «Шахта 5/6» ДП «Мирноградвугілля».
