Герої соціалістичної праці: Володимир Миколайович Ципляк

Володимир Миколайович Ципляк народився 30 жовтня 1930 року у селі Данилівка на Дніпропетровщині у родині селянина. Підлітком Володя поїхав до бабусі у Краснодарський край, там і залишився, навчався у школі, пересидів війну. Після війни у гості до бабусі завітав її син, дядько юнака. Він працював гірником на шахті і цікаво розповідав про свої трудові будні. Юнак також вирішив пов’язати своє життя із гірничою справою і поїхав разом із дядькою працювати на копальню. Трудовий шлях Володимир Ципляк розпочав у 1946 році мотористом дільниці № 4 на шахті № 17 «Тулавугілля». У 1949 році юнак переїздить до Донбасу і влаштовується електрослюсарем на […]

Герої соціалістичної праці: В’ячеслав Володимирович Юрков

В’ячеслав Володимирович Юрков народився 23 травня 1937 року у селі Кретово Брянської області у робітничий родині. Утім, того ж року батько помер, і після закінчення семирічки як старший син, В’ячеслав був вимушений заробляти кошти для усієї сім’ї. Його робітнича біографія розпочалася на шахті «Центральна-Заводська» тресту «Куйбишеввугілля» на посаді помічника машиніста. Невдовзі копальня виробила запаси вугілля, і матір В’ячеслава разом із дітьми переїхала до Донбасу. У березні 1957 року юнак влаштувався на шахту «Родинська», потім перейшов на «Новатор». Чотири роки він працював гірником очисного забою. У 1961 році В’ячеслав ініціював створення скрізної молодіжної комплексної бригади, аби суттєво підвищити добову норму видобутку […]

Герої соціалістичної праці: Михайло Варфоломійович Атрохов

Михайло Варфоломійович Атрохов народився 15 жовтня 1928 року у Білорусії у родині селян. Батьки виховували п’ятьох дітей – чотирьох синів і доньку. Після закінчення семирічки Михайло почав працювати у колгоспі. Потім війна, окупація, визволення і мрії підлітка про майбутнє життя. Ще у 30-ті роки Михайло уперше почув про славетний український край під назвою Донбас, про його чудові краєвиди, а – головно – про працю у копальнях, працю важку, але цікаву та змістовну. Мрія юнака здійснилася у 1948 році. Михайло Атрохов приїхав на Донбас, оселився у Новоекономічному, пішов вчитися на кріпильника. Після закінчення навчання був прийнятий на роботу на шахту «Центральна» […]

Архітектурні пам’ятки та незвичайні об’єкти Мирнограда

Електростанція Абсолютне лідерство в якос­ті ілюстрацій до нашого міста утримують фотогра­фії двох головних визначних пам'яток Мирнограда. Це види копра та будівлі електростанції шахти «Центральна». Але якщо шахтний копер - це один із символів соціалізму, то електростанція - німий сві­док столітньої історії нашого міста. Стара будівля буквально притягує до себе увагу своєрідною архі­тектурою - нетрадиційною формою віконних прорі­зів четвертого поверху та гіпнотизує датою «1914» на своєму фасаді. ІСТОРИЧНА ДОВІДКА. З 1912 року права на роз­відку та розробку вугільних пластів на землях села Новоекономічного Гродівської волості перейшли до акціонерного товариства «Грушевський антра­цит» (із 2 квітня 1913 року - Донецько-Грушівське акціонерне товариство кам’яновугільних […]

Герої соціалістичної праці: Петро Калинович Заварза

Петро Калинович Заварза народився у селі Паньківка Добропільського району на Донеччині у селянській родині. Батько загинув у Першу світову, матір отримувала трохи грошей за втрату годувальника, але їх було замало. Тому, провчившись усього два роки у початковій школі, Петро кинув навчання і пішов у батраки, аби допомогти родині. Трудову діяльність розпочав у 1928 році на шахті 5/6, юнак допомагав катити важкі вагонетки, у які збирали вугілля. Через два роки старанного юнака перевели у помічники стволового. У 1931 році Петро перейшов на шахту «Центральна», працював на допоміжних роботах, а мріяв бути гірником очисного забою. Уперше потрапив у лаву у 1932 році, […]

Історія мирноградського Будинку творчості дітей та юнацтва

Для багатьох мешканців нашого міста ця будівля більш відома як Будинок піонерів. Напевно, щоразу проходячи повз нього, вони ми­моволі згадують особисте дитинство. Ба­гато хто залюбки відвідував заклад сам, згодом приводив сюди власних дітей, а потім - і онуків. ...Усе почалося у далекому 1974 році. Рі­шенням виконкому Красноармійської місь­кої ради депутатів у Димитрові 1-го вересня було урочисто відкрито Буди­нок піонерів і школярів. Директором призначили Зінаїду Страмбовську. Разом із нею стали до роботи методист Ва­лентина Скляр, музичний керів­ник Олександра Підлісна, завгосп Євгенія Скрипниченко. Поступово сформувався дружний педа­гогічний колектив однодумців, до складу якого увійшли керівники гуртків: - «Лялькового» - Раїса Рос­товцева (1974 рік); […]

Герої соціалістичної праці: Гнат Григорович Жуков

Гнат Григорович Жуков народився 6 березня 1909 року у селі Язиково на Дніпропетровщині. Родина була бідна, тому змалку допомагав батькам. Аби прогодувати себе та допомогти родині, Гнат батрачив, допомагав пастухам поратися зі стадом. Коли підлітку виповнилося 14, батько відправив юнака на заробітки. Першою зупинкою стала станція Гайчур. Тут Гнат влаштувався вантажником. Саме там підліток уперше почув про копальні Донбасу. Згодом до Гната доєдналися ще кілька друзів, які мріяли про високі заробітки на шахтах незнайомого, але такого привабливого Донбасу. Дев’ятнадцятирічним юнаком у 1928 році прибув Гнат Жуков на Гродівський рудник. Першою була посада саночника, потім – підсадчика, кріпильника, забійника. Невдовзі почалося […]

Герої соціалістичної праці: Іван Іванович Бридько

Історія розвитку вугільної галузі України пам’ятає багато імен видатних шахтарів, які відомі своїми професійними звершеннями. Серед них – Іван Бридько - легенда вугільної галузі. Він першим серед колег отримав високе звання Героя соціалістичної праці. І більш ніж 20 років був єдиним, хто отримав це звання двічі. Народився Іван Бридько 18 травня  1905 року у селі Іванівка Волноваського району Донецької області у бідній селянській родині. Увесь скарб – хатинка, корова і невеликий клаптик землі. Утім, батько майбутнього шахтаря мав  «золоті руки». Був і каменярем, і ковалем, і столяром, вправно складав печі, різав по дереву тощо. Родина жила складно, але в атмосфері […]

Герої соціалістичної праці: Олександр Огейович Бєлік

Олександр Огейович Бєлік народився 17 листопада 1917 року у райцентрі Грибіньки Київської області. Закінчив семирічку. У 1933 році велика родина Бєліків – дев’ять осіб – переїхала у Донбас, оселилася у нашому місті. Саме тут і почалося зростання майбутнього велетня вугільної промисловості Олександра Бєліка як особистості і професіонала. Через три роки юнак закінчив Новоекономічне гірничопромислове училище №25 і до 1939 року працював електрослюсарем підземним, механіком, начальником дільниці на шахті «Центральна». Із 1939 по 1947 рік був у лавах РА, потім воював, був призначений начальником телеграфної станції, звільнював країну від японських самураїв. Згодом на лацкані засяяв орден Вітчизняної війни та медалі «За […]

Герої соціалістичної праці: Кузьма Антипович Северинов

Кузьма Антипович Северинов народився 14 листопада 1931 року у селі Хохол-Тростянка Острогозького району Воронезької області у селянській родині. Працювати почав у рідному селі, згодом був призваний до лав РА. Восени 1954 року після демобілізації Кузьма Северинов разом із товаришем Василем Ложкіним приїхали до нашого міста, найшли адміністративну будівлю тресту «Красноармійськвугілля» і заявили про свою готовність працювати на будь-якій копальні Донбасу. У відділі кадрів їм порадили шахту ім. Димитрова. Друзі погодилися. І вже за півтора роки – у лютневому випуску шахтної газети «Димитровець» за 1956 рік – шпальту прикрашало фото Кузьми Северинова як передовика виробництва. За рік роботи на копальні Кузьма […]

Рекомендовані публікації

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов'язково відображають офіційну позицію партнерів програми.
Підписатися на нас
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Рідне місто. Мирноград».

Матеріали, позначені знаком ®, публікуються на правах реклами.



© 2026. «Рідне місто. Мирноград»
tagclockmagnifiercrossmenuchevron-down