19 Листопада, 2025  

Олександр Щербаков: є віра, що ворога нагонемо й у нас усе буде добре

Загарбницька війна, розв’язана рф, продовжує забирати життя українців. На полі бою гинуть наші захисники, а в тилу – цивільне населення. Жити на прифронтових територіях, наближених до лінії бойового зіткнення – вкрай небезпечно. Наразі лише на підконтрольній Україні частині Донецької області перебуває більше ніж 500 тисяч людей. Усі вони щодня ризикують отримати поранення чи загинути унаслідок ворожих обстрілів. Історія Олександра Щербакова показова. Усе життя чоловік прожив на рідній Донеччині, багато років пропрацював у Донецьку, рятуючи життя співвітчизників як працівник пожежної охорони. На його рахунку чимало врятованих життів. Як і багато хто, Олександр мріяв про спокійне життя на пенсії у власному будинку […]
18 Листопада, 2025  

Тетяна Гордєєва: хочеться повернутися в українську Авдіївку

Тетяна Гордєєва разом із чоловіком і двома дітьми все свідоме життя прожила в Авдіївці. Власний бізнес, справне домогосподарство, затишний будинок – у родини було усе необхідне для комфортного життя. Але головним скарбом були міцні родинні стосунки, участь і підтримка один одного. Повномасштабне вторгнення рф принесло у благополучну та поважну родину страшне горе. Внаслідок ворожого обстрілу загинув голова родини Сергій Іванович. Пані Тетяна, як і вся її родина, добре відомі серед мешканців Авдіївки. Чоловік Тетяни Анатоліївни Сергій Іванович мав власний бізнес - шиномонтаж. Майже усі власники автомобілів у місті хоча б раз звертались до нього по допомогу. Власний бізнес давав родини […]
17 Листопада, 2025  

Олена Свинобой: коли допомагає іншим, отримуєш точку опори

З Оленою Свинобой – мешканкою вщент зруйнованої ворогом Авдіївки – ми зустрічаємось у гуманітарному центрі підтримки переселенців Мирнограда. Сюди жінка приходить щодня як на роботу, аби зробити свій внесок у діяльність центру та допомогти таким самим вимушеним переселенцям, як і вона сама. Після знищення власного будинку Олена була змушена залишити рідну Авдіївку. У Мирнограді, який для родини Свинобой вже другий рік є тимчасовим прихистком, вона намагається розпочати нове життя. Допомога іншим постраждалим для неї – своєрідна терапія, яка дає можливість не втрачати відчуття контролю над власним життям. В умовах, коли ти не здатен вплинути на злочинні дії ворога, саме у […]
16 Листопада, 2025  

Любов Карнаухова: через війну ми знову розпочинаємо нове життя

Війна, розв’язана рф проти українського народу, Любов Карнаухову й її родину двічі примусила стати вимушеними переселенцями. Не зважаючи на втрату будинку, кількох квартир, майна та серйозні випробування долі, протягом останніх 10 років жінка знаходить у собі сили, аби не втрачати життєвого оптимізму та постійно підтримувати тих, хто потребує допомоги. Довоєнне життя Любов Миколаївна згадує з теплою усмішкою. До 2014 року жінка разом з родиною мешкала у Пісках, яке розташоване поруч із Донецьком. До виходу на пенсію Любов Карнаухова працювала на військовому заводі. А коли вийшла на заслужений відпочинок, пішла працювати техніком до місцевого сільгоспінституту. Вона з колегами у 2014 році […]
15 Листопада, 2025  

Ірина Малєєва: В Авдіївці лишилися наразі лише відчайдушні люди

Усе життя родини Малєєвих тісно пов’язане з рідною Авдіївкою та містоутворюючим підприємством - Авдіївським коксохімічним заводом. Подружжя Ірина й Олексій виховують 3 дітей - Кирила, Дениса та Поліну. Тож події війни для родини стали надзвичайно великим викликом. А найбільшим випробуванням - втрата родинного будинку та вимушений переїзд. Далі пряма мова Ірини Сергіївни Малєєвої. - До 2014 року я та мій чоловік працювали на Авдіївському коксохімі. У 2014-2015 почалися обстріли Авдіївки. Були такі моменти, що сиділи у підвалі з дітьми, не було світла та води. У нас друга дитина народилася у 2013 році. Тоді ми не виїжджали з Авдіївки, бо працювали. […]
14 Листопада, 2025  

Ольга Бочарова: Поки не відчуєш цього болю – то не осягнеш…

Ольга Миколаївна Бочарова, як і переважна більшість мешканців Авдіївки, своє трудове життя пов'язала з Авдіївським коксохімічним заводом. Велике підприємство багато років було гарантом стабільного доходу для регіону, гідного життя для людей і впевненості у завтрашньому дні. На жаль, війна знищила цей острівець стабільності, змусила переважну більшість жителів Авдіївки залишити рідне місто. Далі – пряма мова Ольги Бочарової. - Я все життя прожила в Авдіївці. Працювала на Авдіївському коксохімі. Праця фізична, непроста. Але робота на підприємстві давала впевненість. Я, мої колеги, інші мешканці Авдіївки буквально жили заводом. Він був для нас годувальником. Я розлучена, у мене є мати, донька та двоє […]
13 Листопада, 2025  

Надія Хавікова: через ворожі обстріли вдома ми втратили усе

Надія Миколаївна Хавікова, корінна мешканка Донецької області. Мешкала у селищі Ласточкине Ясинуватського району Донецької області. Її будинок двічі зазнавав руйнувань внаслідок бойових дій. Перший раз у 2014 році, другий – влітку 2022. Далі – пряма мова. - Під час обстрілу у 2014 році в моєму приватному будинку вилетіли вікна, двері, було пошкоджено дах. Ми тоді від’їжджали та жили у Краматорську. У 2021 році повернулися додому в Ласточкіне. Нам виділили гроші на відновлення житла, ми зробили ремонт у будинку – поновили все повністю. А влітку 2022 року до нашого двору знову прилетіло. Ми обрізали виноград – двоє дітей, я, мама й […]
12 Листопада, 2025  

Ніла Портьянова: Війна повинна скінчитись, а нормальне життя - повернутись

Життя Ніли Андріївни Портьянової розпочалося під час Другої світової. Та війна забрала у неї батьків, лишивши сиротою. Своє свідоме життя пані Ніла прожила у Донецькій області – у селищі міського типу Курдюмівка Бахмутського району. Жінка фізично важко та багато працювала. Але омріяного затишного відпочинку на пенсії не вийшло. Війна, розв’язана рф проти українського народу, позбавила Нілу Портьянову здоров’я, майна, нанесла глибокі фізичні та душевні рани. Вже більше року жінка перебуває у лікарнях, намагаючись відновити здоров’я. Родом Ніла Портьянова з Ровенської області. Батьки дівчинки загинули під час Другої світової війни. Опіку над Нілою та молодшим братом узяла старша сестра, яка незабаром […]
11 Листопада, 2025  

Григорій Горбань: Як тільки відженуть ворогів…

Григорій Горбань народився і 71 рік прожив у Часів Ярі. Усе його життя пов’язане з важким виробництвом, а саме вогнетривкими заводами. Спочатку чоловік працював на підприємстві «Донбасдонремонт». Потім — «Вогнеупорруд». Роботу мав виїздну. Через це Григорій неодноразово бував у відрядженнях по всій Донеччині: Красногорівка, Покровськ (тоді Красноармійськ), Костянтинівка, Дружківка, Маріуполь, і, звісно, Донецьк. Чоловік добре вивчив географію рідної області. 15 років працював зварювальником. Згодом став бригадиром монтажників. З цієї посади вийшов на пенсію. На жаль омріяної спокійної старості у пана Григорія не вийшло. Ось уже кілька місяців він вимушено живе у Мирнограді у статусі внутрішньо переміщеної особи. Розповідаючи про війну, […]
10 Листопада, 2025  

Наталія Безматна: Душа кричить від болю

Наталія Безматна народилася у Часів Ярі. У рідному місті закінчила медучилище. З того часу життя жінки тісно пов’язане з роботою в місцевих лікарнях. Останні роки Наталія, уже на пенсії, працювала старшою медсестрою терапевтичного відділення лікарні планового лікування. Наталія Безматна із захватом згадує останні роки праці перед повномасштабним вторгненням рф. Часів Яр майже не постраждав від обстрілів і не знав окупації у 2014 році, коли почалася війна на сході. Тож лікарні містечка жили звичним насиченим життям і навіть почали впроваджувати загальнодержавну медреформу собі на користь. Хоча сам Часів Яр, як для густонаселеного Донбасу, місто невелике, у терапевтичному та хірургічному відділеннях місцевої […]
Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов'язково відображають офіційну позицію партнерів програми.
Підписатися на нас
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Рідне місто. Мирноград».

Матеріали, позначені знаком ®, публікуються на правах реклами.



© 2026. «Рідне місто. Мирноград»
tagclockmagnifiercrossmenuchevron-down